1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Жінки в науку – один з пріоритетів елітного університету

3 квітня 2007 р.

У Німеччині три університети мають статус елітних навчальних закладів. Для вузів це передусім означає додаткові гроші з державної скарбниці. Після тривалого й складного конкурсу до найкращих з найкращих зарахували Мюнхенський університет імені Людвіґа Максіміліана, Мюнхенський технічний університет і Технічний університет у Карслруе. Як бачимо, членів журі зуміли переконати передусім природознавці

https://p.dw.com/p/AOL1
Сучасний інтер'єр Мюнхенського технічного університету
Сучасний інтер'єр Мюнхенського технічного університетуФото: picture-alliance/dpa

� технарі. Сьогодні ми розповімо про Мюнхенський технічний університет. Упродовж наступних п‘яти років він отримає 74 млн. євро. Крім того, фінансову підтримку дістануть два дослідницьких проекти.

Студенти Мюнхенського технічного університету зібралися в одній з пивних баварської столиці. Однак цього разу їм ідеться не про студентську вечірку, а про вкрай серйозні речі. За квартою пива вони вирішили поміркувати, в чому їхня альма-матер могла б стати ще кращою: одним бракує студентської кав‘ярні; інші хотіли б мати щось на кшталт -регулярного студентського форуму для постійного обміну думками; ще хтось запропонував розширити тривалість роботи університетської бібліотеки. Петра Кляйнер, яка організувала цю зустріч, говорить:

«У нас є проблеми під час зарахування нових студентів. Часто доводиться простоювати в черзі по дві-три години, щоб здати документи. Непогано було б на цей час взяти на роботу додаткових працівників. Мають місце також комунікаційні проблеми під час самого навчання. Інколи трапляється так, що лекції скасовуються, але про це ніхто не знає. На мою думку, просто треба покращити весь інформаційний і комунікаційний менеджмент».

Такими є буденні проблеми елітного навчального закладу. Нині в Мюнхенському технічному університеті навчається 20 тисяч студентів на понад 100 різних фахових напрямках. Звичайно, це означає також величезні організаційні зусилля з боку університетської адміністрації.

Не полегшує справу й той факт, що окремі факультети розкидані по всьому місту: лекції й семінари з архітектури, медицини, спорту відбуваються в мюнхенському університетському містечку. Там розташовані також економічні та інженерні науки. А от студентам, які цікавляться довкіллям й аграрними науками, доводиться їздити в містечко Вайештефан, що в годині від Мюнхена. Математика, фізика, хімія й машинобудування – ці факультети розмістилися в іншому передмісті баварської столиці – в дослідницькому центрі Ґаршінґ.

Також професору фізики Штефану Паулю доводиться щодня витрачати чимало часу на дорогу. В університетському дослідницькому центрі в Ґаршінґу він керує одним з двох проектів, які отримали додаткову державну підтримку. Це дасть йому змогу посилено залучати до свого проекту молодих науковців:

«Суть наукових досліджень, в проведенні яких тепер братимуть участь різні стуркутри, не зміниться. Але деякі напрямки ми хочемо посилити за рахунок груп, що складаються з молодих науковців».

Президент Технічного університету Мюнхен Волфґанґ Геррманн хотів би бачити серед молодих науковців більше жінок. Для цього упродовж наступних п‘яти років він планує виділити сім мільйонів євро:

«Ми хочемо підтримати молодих жінок-науковців у тому, щоб вони засновували сім‘ї, народжували дітей, і при цьому не переривали свою наукову кар‘єру. Абсолютно конкретна допомога виглядатиме так: жінкам, які вимушені будуть певний час піклуватися про своїх дітей удома, в інституті допомагатиме асистент. Його ми оплачуватимемо за рахунок наданої нам державної фінансової підтримки».

Другий науковий проект, на який Мюнхенський технічний університет отримав додаткову підтримку, спрямований на створення так званого Центру визначних досліджень. Університет сподівається, що йому вдасться залучити до роботи в цьому центрі найкращих професорів і молодих науковців з усього світу.

До наукової еліти хоче належати й Петра Кляйнер. Нині вона пише магістерську роботу за фахом молекулярна біотехнологія. Їй зовсім не заважає те, що додаткові гроші, які отримує університет, поки що йдуть переважно на фінансування наукових досліджень, а не на безпосередню підтримку студентів і навчального процесу:

«Коли пишеш магістерську, дипломну або потім докторську роботу, то, як правило, намагаєшся робити це на кафедрі, якій є чим похвалитися в науковому сенсі. Якщо така кафедра переможе в конкурсі й дістане додаткову державану підтримку, то від цього виграють і студенти, які на ній пишуть свої роботи.»

За матеріалами “Німецької хвилі”