Зачинити двері ЄС перед носом у Туреччини було б помилкою

Європейські видання коментують дискусію, що точиться довкола перспектив приєднання Туреччини до ЄС. Напередодні Єврокомісія представила в Брюсселі звіт про стан підготовки Анкари до членства в Європейському союзі і констатувала сповільнення темпів реформ. Французька газета Liberation пише:

Крила європейської мрії Туреччини налилися свинцем, і сталося це лише через рік після початку переговорів про приєднання до ЄС. Поки Єврокомісія оприлюднювала критичний звіт про „сповільнення темпів реформ” та вказувала на недостатню реформаторську волю турецького уряду, в самій Туреччині євроскептицизм суспільства підскочив до рекордного рівня. (...) Передусім люди молодшого віку дедалі частіше уникають конфронтації з цим питанням. Вони живуть у Туреччині, в якій нині спостерігається справжній економічний бум. Водночас „єврозона” з її слабким економічним зростанням та демографічним старінням стає для них все менш привабливою, - читаємо в газеті Liberation.

Німецька газета General-Anzeiger звертає увагу на внутрішньополітичні фактори в Туреччині, які супроводжують підготовку до вступу цієї країни до ЄС:

Критика Брюсселя на адресу Анкари є достатньо суворою й вагомою. Але саме це й потрібно сьогодні турецькому прем’єр-міністрові Ердогану: таке собі офіційне підтвердження того, що він не підкоряється Заходу. Не слід забувати, що Ердоган хоче знову бути обраним. Тому в Брюсселі добре розуміють, як треба себе поводити з босфорським кандидатом – з одного боку, критика має бути жорсткою, аби таким чином задовольнити євроскептиків у власних лавах, з іншого - за таких умов не можна перед носом у Туреччини зачиняти двері до європейської спільноти, - читаємо в газеті General-Anzeiger.

Дискусія довкола перспектив членства Туреччини в ЄС спричинила внутрішньополітичну суперечку також у Німеччині. Баварський прем”єр Едмунд Штойбер відкрито виступив за те, щоб заморозити переговори з Анкарою. Газета Süddeutsche Zeitung не без сарказму зауважує:

Звичайно Едмунд Штойбер є найкомпетентнішою людиною в Німеччині, з тих, хто може критикувати Туреччину. Це пов’язано з тим, що баварський прем’єр-міністр дуже схожий на свого колегу в Анкарі: він також не хоче дратувати власних виборців; спочатку робляться гучні заяви, потім від них відступають, дискутують, торгуються до останньої секунди, а коли вже врешті-решт домовилися, домовленості знову ставлять під сумнів. Як ускладнити життя партнеру - на цьому дуже добре розуміється Штойбер - цей Ердоган з Вольфратсгаузена, - іронізує німецька газета Süddeutsche Zeitung.

Інша німецька газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung застерігає:

Зупинка переговорів була б тільки на руку турецьким націоналістам і ускладнила б життя реформаторським силам. Не можна забувати про головний принцип: метою є саме шлях, а не набуття членства через певну кількість років. У такому разі можна буде зберегти вплив на країну. А хто не веде переговорів, той немає й права на слово, - застерігає газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung.

Подібну думку висловлює й австрійська газета Salzburger Nachrichten:

Через рік після євроейфорії в Анкарі стало зрозуміло, що реформи в Туреччині ще не є незворотнім процесом. У цій країні дедалі гучніше лунають голоси як націоналістів, так й ісламістів. До того ж, можна собі добре уявити, яким шляхом піде Туреччина, якщо її залишити на одинці зі своїми проблемами. Відносини між Вашингтоном та Анкарою помітно охололи після суперечки довкола іракської війни. Розчарувавшись Європою, Анкара шукає варіанти для інших альянсів: Туреччина зав’язує контакти з Росією і поглиблює відносини з ісламськими сусідами. Збільшується ризик, що Захід „втратить” Туреччину, а разом з цим буде втрачено й стратегічно важливу ланку зв’язку з ісламським світом. Безсумнівно, мета ЄС повинна полягати в тому, щоб якомога тісніше прив’язати Туреччину до Європи, - вважає австрійська газета Salzburger Nachrichten.

Але які б дискусії нині не велися довкола питання про те, варто чи ні продовжувати переговори з Туреччино, на думку іншої австрійської газети - Die Presse, - Європейський союз мав би взагалі відмовитися від подальшого розширення:

Яку б тему не взяти, чіткої заяви нині почуєш не часто. Країни ЄС так довго блокують одна одну в ключових питаннях, що врешті-решт залишається лише якийсь кумедний компроміс. І якщо раніше ставили перед собою цілі для руху вперед, то сьогодні переважно вмикають задній хід. (...) З упевненістю можна сказати, що Європейський союз став занадто великим для своїх нинішніх структур і більше не функціонує оптимально. Тому кандидатам на вступ до ЄС слід ввічливо, але однозначно пояснити, що процес розширення зупинено на невизначений час, - радить австрійська газета Die Presse.