1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Реакція в Україні на візит Штайнмаєра та Еро

Олександр Савицький15 вересня 2016 р.

Українські офіційні особи та експерти вважають некоректними заяви глав МЗС Німеччини та Франції під час їхнього візиту до Києва та на Донбас і сумніваються в успіху їхньої спроби сприяти припиненню вогню.

https://p.dw.com/p/1K3DW
Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) під час поїздки до Краматорську, який він відвідав разом зі своїм французьким колегою Жан-Марком Еро
Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) під час поїздки до Краматорську, який він відвідав разом зі своїм французьким колегою Жан-Марком ЕроФото: picture-alliance/dpa/R. Jensen

Під час відвідин Краматорська міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штанймаєр на тлі зруйнованого важкими боями мосту висловив сподівання, що встановлення режиму припинення вогню на Донбасі набуде сталого характеру. "З опівночі зброя мовчить. Зараз потрібно працювати над тим, щоб режим припинення вогню був сталим", - заявив міністр. Напередодні в Києві він та його французький колега Жан-Марк Еро заявили про реанімацію мінських угод та про те, що Москва погодилась підтримати тижневе припинення вогню на Донбасі, починаючи від 15 вересня. Раніше про це заявляли лідери самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік".

Московське спростування

Поїздку європейських міністрів на Донбас та їхні заяви у Києві слід розгляди виключно в контексті виборчих кампаній, що поступово розгортаються в Німеччині та Франції. Так оцінив візит міністрів заступник голови пропрезидентської фракції Верховної Ради "Блок Петра Порошенка" Вадим Денисенко. "В цих заявах було дуже мало нового. Я думаю і сам Штайнмаєр розуміє, що ніхто з бойовиків не збирається всерйоз дотримуватися перемир'я. Особливо після сьогоднішньої заяви Москви, якою Кремль дезавуював слова Штайнмаєра", - сказав DW депутат.

Тут він послався на слова прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що "Москва не є учасником цього конфлікту" і що вона "не може оголосити припинення вогню". За версією Пєскова, на лінії розмежування "з одного боку перебувають Збройні сили України, а з іншого боку - збройні сили Донбасу, тобто ополченці". Натомість міністр закордонних справ України Павло Клімкін напередодні назвав таку позицію Кремля "комедійним підходом". "Те, що робиться на Донбасі, це виключно дії Росії", - сказав Клімкін.

Примарні надії на мир

Не меншої критики зазнала серед українських політиків і заява Жан-Марка Еро про те, що після припинення вогню має відбутися розведення військ "у трьох пілотних зонах", а український парламент має схвалити закон про вибори та особливий статус Донбасу. Це, на думку Еро, має стати передумовою для нової зустрічі в "нормандському форматі" на найвищому рівні й надання нового дихання виконанню мінських угод.

Три питання, три відповіді: Українська місія Штайнмаєра (15.09.2016)

Відомий своєю критикою влади депутат парламенту Мустафа Найєм на своїй сторінці у Facebook порівняв ці умови з бездіяльністю перехожих під час скоєння на їхніх очах тяжкого злочину. "По суті, це все одно що у відповідь на крик про допомогу перехожі б радили жертві насильства перестати чинити опір і прислухатися до вимог насильника тільки тому, що він перестав вас бити по голові залізною трубою", - написав Найєм.

Уперше на Донбасі

Перша заступниця голови Верховної Ради та представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook висловилася за те, щоби європейські міністри побачили "картинки Донбасу не лише відродженого і відновленого української владою, але й ближче до лінії фронту, десь в Широкиному і Авдіївці". "Цікаво почути їхню думку, як в Широкиному проводити вибори і чи готові вони надіслати туди громадян Німеччини і Франції спостерігачами", - написала Геращенко.

Пропозиції міністрів Німеччини та Франції були би тактовними та дипломатичними лише в тому разі, якби вони спочатку запропонували змінити конституцію Росії і зажадали в Москві від Кремля вивести російське військо з Донбасу, вважає київський політолог Віктор Небоженко. Він розгледів у цій поїздці на Донбас "спробу легітимізувати представників сепаратистських "республік". "Але керівники цих "республік" зможуть лише два-три дні контролювати припинення вогню, а далі знову почнуться неконтрольовані події", - сказав експерт.

Крим і думські вибори

Президент України Порошенко закликав міністрів Німеччини та Франції не визнавати легітимність парламентських виборів у Росії, які Москва планує провести також на території анексованого українського Криму. Порошенко подякував ОБСЄ та ЄС за намір не скеровувати своїх спостерігачів на ці вибори, повідомила президентська прес-служба. Штайнмаєр підтвердив, що ФРН не визнає анексії Криму і піддав критиці плани виборів до російської Думи на півострові. Водночас і він, і Еро ухилися від відповіді на запитання, чи вважатимуть вони легітимною таку Думу, в якій будуть представники від Криму.

Голова української делегації в Раді Європи Володимир Ар'єв в інтерв'ю DW висловив сподівання, що європейські міністри промовчали, оскільки ще не мають всієї інформації про ситуацію, що склалася. Він нагадав, що зазвичай окупанти не проводять виборів на захоплених територіях: Вірменія не обирає депутатів від Нагірного Карабаху, Туреччина не обирає представників від північного Кіпру. "Заклик від України про Крим і вибори до Держдуми є для європейців доволі свіжим і незвичним, - сказав Ар'єв. - Я думаю, що їхня бюрократія спроможна обробити цю інформацію і згодом вони зрозуміють, що будь-яке визнання депутатів Думи від Криму дорівнюватиме визнанню російської юрисдикції над Кримом".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою