З вівторка Буш – остаточно переможений політик

Коментарі в європейській пресі присвячені ситуації в США напередодні виборів до Конгресу у вівторок, а також суперечці між Європейським союзом та кандидатом на вступ до спільноти Туреччиною. Увагу німецьких газет привернули також протести в Киргизії.

Газета Politiken з Данії пише про передвиборну ситуації у Сполучених Штатах:

Якщо все станеться так, як прогнозується нині, то з вівторка президент Джордж Буш буде вже остаточно переможеною людиною. Він втратить свою більшість у Конгресі. Він позбудеться свого авторитету лідера, а його можливий наступник намагатиметься заробити собі на цьому дивіденди. І все це за умов, що демократи робитимуть життя Джорджа Буша дедалі важчим. Президент буде проживати свій строк на посаді на кшталт, як кажуть американці „Dead Man Walking“, тобто він просто стане живим політичним трупом. Прогнозована поразка буде зумовлена великою мірою фіаско у війні в Іраку, - підкреслює датське видання Politiken.

Польська Gazeta Wyborcza зауважує:

Найбільша проблема демократів у США – це відсутність ідеї, навколо якої можна було б гуртувати американців. Якщо вони виграють вибори до Конгресу, то тільки виходячи з негативу, з їхнього відсторонення від політики республіканця Буша. Дуже небагато демократів демонструють справжній інтерес до того, щоб створити довготермінову політичну концепцію, - читаємо у варшавському виданні Gazeta Wyborcza.

„У США добігає кінця брудна передвиборна боротьба, в якій уже кілька кампаній були припинені достроково, бо їхня дія сягала просто нижче пояса”, - пише фінська газета Hufvudstadsbladet і веде далі:

Опитування громадської думки сигналізують, що переможуть демократи, можливо навіть у виборах до обох палат Конгресу. Цього разу у передвиборній боротьбі домінували війна в Іраку й економічні теми. Думки американських виборців про легітимність іракської війни є дуже неоднозначними, але більшість бажає її швидшого кінця. Тому вирішальним є питання, кому саме – демократам чи республіканцям – виборці довірили б гідне завершення цієї війни. Незадоволення населення іракською політикою Буша є перевагою для демократів, однак фундаментального плану виходу з Іраку не мають ні вони, ні республіканці, - нагадує Hufvudstadsbladet, що виходить у Хельсінкі.

До відносин між ЄС і Туреччиною австрійська газета Der Standard зазначає:

Те, що всі прогнозували впродовж місяців, стане реальністю в середу. Тоді Європейська комісія оприлюднить свій дуже критичний звіт про стан переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу. Можливість відшукати на саміті компроміс з гострого кіпрського питання, яку практично в останню хвилину запропонувала головуюча нині в ЄС Фінляндія, так і не була використана. Анкара, з дуже вірогідною очевидністю так і не відкриє до кінця нинішнього року свої морські та аеропорти для кіпрського транспорту, як того вимагав Брюссель. У такий спосіб переговори з Туреччиною остаточно досягли мертвої точки. Очевидно, вони там і залишаться впродовж досить тривалого часу. Вважається, що рік 2007 є вже втраченим для переговорів між Брюсселем і Анкарою. Адже тоді в Туреччині пройдуть парламентські й президентські вибори. Тому в Європейській комісії ніхто не рахується з тим, що з нинішнім урядом Ердоґана ще вдасться якось просунутися в переговорному процесі, - прогнозує Der Standard.

Литовське видання Lietuvos Rytas пише:

Замість того, щоб виконувати критерії для вступу до ЄС Туреччина сама намагається диктувати умови й подекуди навіть відкрито виступає проти Євросоюзу (...) Тому дедалі більше країн, що входять в організацію, висувають питання, чи можна взагалі приймати Туреччину до ЄС. Як вести переговори з країною, що військовою силою утримує частину Кіпру, застосовує насильство до курдів й не визнає геноциду вірмен? Як можна примати до Євросоюзу країну, в якій немає свободи преси? Найбільше, однак, дивує те, що Туреччина не визнає вступу до ЄС грецької частини Кіпру. Це ж означає, що вона просто не визнає одного зі своїх партнерів у переговорах, - підкреслює Lietuvos Rytas.

Німецька газета Frankfurter Rundschau пише про протести опозиції в Киргизії:

Киргизький президент Курманбек Бакієв і його партнер, але водночас і суперник, глава уряду Фелікс Кулов, говорять про нелегальну змову й наводять як доказ нелегально зроблені й мабуть навіть сфальшовані записи телефонних розмов опозиціонерів. У такий спосіб ще підливається олія у вогонь. І знову відповідальність за все покладається на це бридке цивільне суспільство, на аморфну, але дедалі більше впевнену в своїх силах спілку неурядових організацій. Але йдеться не про гру інтриг державної влади. Радше проторує собі дорогу розчарування тим, що „тюльпановій революції” навесні 2005 року вдалося не більше того, що замінити один владний клан іншими, віддаленими від інтересів народу опортуністами. Дехто з них, кому не вдалося тоді прорватися на верхівку, тепер „знову з народом”. І лише тоді, коли цей народ зможе віддалитися від таких діячів, він зможе перемогти, - переконана німецька газета Frankfurter Rundschau.