Карл-Гайнц Гайманн: „Футбол - це дуже людяний вид спорту”

Футболом нині 81-річний Карл-Гайнц Гайманн цікавився навіть, перебуваючи радянському полоні, куди він потрапив під час Другої світової війни:

«Місця в таборі для військовополонених було дуже мало. Тому замість футболу ми грали переважно у волейбол або „італійську лапту”. Ще у полоні я усвідомив, що футбол допомагає зав”язати контакти між представниками різних національностей. Я трохи опанував російську. В Тулі влітку кожної неділі мені дозволялося ходити на стадіон подивитися футбол”,

Як розповів Карл-Гайнц Гайманн, тульські міліціонери вже знали його і кожного разу зустрічали словами: „Привіт, Фріце. Як справи?“ В ті роки в СРСР всіх німців називали Фріцамі. Проте, ставилися до нього добре: пропонували хліб, горілку. На трибуні Гайманн завжди сидів попереду. «Про футбол можна годинами розмовляти з різними людьми в будь-якій країні світу, – говорить він, – куди б я не приїжджав, футбол всюди є темою для розмови! Це дуже людяний вид спорту». Футболом Карл-Гайнц Гайманн захопився ще в дитинстві - у далекі тридцяті він виступав за команду берлінського передмістя Фалькензее, а потім три роки провів в столичному клубі «Шпандау»:

«Коли ти ще дитина, то гра просто приносить задоволення, хочеться спробувати себе в ігрових видах спорту, бути разом в команді з іншими. Це завжди спокушало і мотивувало мене».

У листопаді 1949-го року Гайманн повернувся з радянського полону до Німеччини. В Ахені він закінчив Першу німецьку школу журналістики і почав друкуватися в кількох місцевих газетах. 1952-го року почав працювати у футбольному тижневику «kicker», 1968-го став головним редактором цього видання, а згодом і його видавцем. Карл-Гайнц Гайманн добре знає і український футбольний світ. Особливо теплі стосунки у нього склалися свого часу з представниками київського «Динамо»:

«З Валерієм Лобановським у мене були дуже дружні стосунки. Раніше клуб “Динамо” (Київ) регулярно в січні проводив збори під Штутгартом, я завжди приїжджав до нього, і шостого січня ми разом святкували його день народження. Він також приїжджав до нас в редакцію «Кікера». Працюючи в Об”єднаних Арабських Еміратах і в Кувейті, команди Лобановського влітку від чотирьох до шести тижнів проводили у нас у Нюрнберзі. Вони жили в готелі, що стояв у п'ятистах метрах від мого будинку. Ми зустрічалися щодня. Ми постійно перебували в дуже тісному контакті. Зараз я підтримую зв'язки з Леонідом Буряком, з Андрієм Балем, з Кузнецовим і багатьма іншим. Їх всіх я пам'ятаю ще гравцями”.

Нинішнього тренера збірної України Олега Блохина Карл-Гайнц Гайманн вважає безпосереднім учнем Лобановського:

«Блохин, завжди скаржився на Лобановського. Коли Блохин виступав в Австрії, при зустрічі він сказав мені: «Хочу стати тренером». Я запитав, хто з тренерів є для нього взірцем. Олег не вагаючись відповів: «Лобановський».

Мрія Блохина здійснилася. Тепер вже його команда має довести свою майстерність на світовій першості. Як справляється Блохин зі своїми тренерськими обов”язками? Карл-Гайнц Гайманн:

«Він є тренером, який здатний завоювати авторитет футболістів, оскільки, свого часу, сам був зіркою футболу. Багато гравців збірної України пам'ятають його виступи. Через таких досвідчених гравців як Шевченко і Шовковський ідеї Блохина впроваджуються в команду, за допомогою чого подається відмінний приклад молодим футболістам».

Найталановитішим гравцем нинішньої української збірної Карл-Гайнц Гайманн вважає Андрія Шевченка. Вперше німецький експерт побачив його на полі під час Чемпіонату Європи серед команд, вік гравців яких молодше 18 років:

«Я знайомий з ним відтоді, коли йому виповнилося 18 років. Я пильно стежив за ним, коли він грав за київське „Динамо”, а потім за „Мілан”. Шевченко зробив чудову кар'єру. Він є неординарною особистістю у футболі, володіє чудовою технікою, завидною швидкістю, і здатністю багато забивати».

Але беззаперечним фаворитом нинішньої світової першості Карл-Гайнц Гайманн вважає збірну Бразилії, якій, на його думку, трохи поступаються команди Аргентини, Італії, Голландії і Німеччини.

Олександр Павлов