Каталонія: сепаратисти та їхні мотиви

У загальному страйку та демонстраціях у Барселоні взяло участь близько 700 тисяч людей. Тепер сепаратисти знову гуртуються, сподіваючись на проголошення незалежності. З Барселони повідомляє Маріель Мюллер.

У Барселоні панує настрій, що нагадує похмілля. Це почуття посилює й шум дощу. Розташований перед університетом у Барселоні майдан був головним місцем збору учасників акцій протесту. Із прапорами, гучномовцями та транспарантами тут зібралися переважно молоді люди в віці 20-25 років, котрі гучно висловлювали своє невдоволення. "Ви можете побити нас, але змусити нас замовкнути - не вийде!", - напис на одному з плакатів.

Почуття гніву й люті

Spanien Referendum Barcelona | Studentin Irene

Студентка Ірене

Студентка, яка представилась як Ірене, ввесь день у вівторок, 3 жовтня, провела на вулицях. "Наше серце горить від гніву. Я й досі розлючена", - каже вона. Тепер вона сидить у дворі філософського факультету Барселонського університету, де навчається антропології. Чому вона ще й сьогодні відчуває лють? "Тому що завжди наголошувалося, що ми маємо бути мирними, але ж вони не були мирними, чому ж тоді нам слід це робити?", - запитує вона. Під цим "вони" студентка має на увазі національну поліції та нацгвардію, котрі в день проведення референдуму 1 жовтня спровокували сутички з виборцями. "Виходить, що ми - ідіоти, котрих спочатку б'ють, а потім ми мусимо підставити ще й другу щоку?", - обурюється дівчина.

26-річна студенка, котра не бажає називати свого справжнього прізвища, належить до табору переконаних "індепендістів", тобто тих, хто виступає за незалежність Каталонії від Іспанії. "Я виросла з цими поглядами, моя родина з роду в рід хоче незалежності", - пояснює вона. І це не тому, що каталонцям не до душі ділитися своїми статками з рештою Іспанії, в чому нас часто звинувачують, "а тому, що іспанський уряд недостатньо поважає нашу культуру", - запевняє вона. Ірене вбачає певну загрозу для своєї мови та культури. Ще дві студентки погоджуються з нею: "Хоч тепер можна без проблем вивчати в школі обидві мови - іспанську та каталонську - але ми боїмося, що скоро цього не буде", - стверджують вони.

Право на власну мову

"Абсолютно нераціонально", - так це прокоментував Жулі Салом, котрий вивчає філософію в цьому ж університеті. "Аргументи щодо утисків мови можна було б зрозуміти, якби ми жили за диктатури, але зараз? А хто ж тоді підтримує існування цієї мови? Це ті, хто цією мовою розмовляють, тобто каталонський народ. І це ми не дозволимо, щоб ця мова померла. Просто неможливо", - каже він. Жулі теж говорить збуджено, він теж розлючений, але з інших причин. Каталонцям, на його думку, змалку втокмачують у голову всілякі доктрини. Їхня суть: "Ти маєш цінувати свою мову, свої традиції, свою територію та захищати їх, так ніби їм щось загрожує", - наголошує студент. Сам він походить з Балеарських островів та вже кілька років мешкає у Барселоні. Жулі не проти референдуму, але хотів би, щоб він відбувся легально.

Spanien Referendum Barcelona | Student Juli Salom

Студент Хуліо

24-річний студент також критикує, що прибічники незалежності під час своєї інформаційної кампанії замовчували чимало проблем, які можуть виникнути у разі проголошення самостійності. На його погляд, складні питання, насамперед щодо економіки та ролі в ЄС взагалі не бралися до уваги. "Натомість вони загальниками закликали до сердець каталонців. Але в такій важливій справі має вирішувати розум, а не серце!", - наголошує Жулі. Тим часом, що саме означає процес відокремлення від Іспанії, люди взагалі не знають, каже він. "Вони, мов сліпі кинулися в битву, можливий результат якої вони просто не уявляють собі", - веде Жулі далі.

Його каталонський друг Марко Біахолос теж поділяє цю думку: "Та концепція незалежності, котру підносить каталонський уряд, настільки розмита, що кожен розуміє під нею дещо інше". 26-річний Біахолос просто зіпсував свій бюлетень. На його думку, якби він проголосував "ні", тоді це лише посилило б позиції іспанського уряду, а цього він теж не хоче. "Вони не обіцяли нам жодних соціальних, культурних чи економічних змін. Говориться тільки про "незалежність" як таку, а люди сприйняли це так, ніби вона - панацея від усіх бід та негараздів", - додає каталонець.

Економіка та гроші

Spanien Referendum Barcelona | Rentner Francisco Trigueros

Пенсіонер Франчіско

Пенсіонер Франсіско Тріхуерос проголосував саме за цю "панацею". Він кілька діб поспіль провів у школі, котру перетворили у виборчу дільницю, щоб гарантувати те, аби поліція не закрила її передчасно. "До нас вони не наважилися вдертися", - каже він не без гордості.

Пенсіонер часто закидає іспанському уряду, що той фінансово просто визискує каталонців. "Ми занадто багато сплачуємо, а тоді надходження від податків йдуть у Мадрид, замість того, щоб повертатися до нас", - нарікає пенсіонер. Це - вже відомий аргумент. Критики закидають каталонцям, що ті не бажають ділитися своїм добробутом з біднішими регіонами Іспанії.

Водночас мало-хто знає те, що й самих калонців теж розділяє прірва щодо матеріального добробуту та економічних можливостей. Саме на ці відмінності в заробітках та ставленні щодо подальшої долі Каталонії вказали й результати проведеного на замовлення каталонського уряду опитування громадської думки дослідниками CEO. Згідно з результатами цих досліджень, 32 відсотки каталонців, чий середньомісячний дохід на родину становить менше 900 євро, виступають за проголошення незалежності. Водночас 54 відсотки опитаних каталонців, котрі заробляють понад 4000 євро в місяць, є прихильниками відділення.

"El Sentimiento Catalan”, тобто відчуття каталонця, принаймні для Франсіско так само важливе, як і економіка Каталонії. І тут знову йдеться про почуття. "Якби вони не обмежили 2010 року наш статут автономії, тоді б сепаратистський рух не був таким сильним", - впевнений пенсіонер. На його думку, це -  "marcha forcada", тобто вимушений хід: "Кожна несправедливість, яку протягом останніх років на нас звалював іспанський уряд, зробила нас сильнішими. І не тільки сильні репресії за останні дні, але й вся брехня за останні роки", - каже він. Пенсіонер також побоюється, що тепер напруження тільки посилюватиметься. Франсіско, хоч і прагне незалежності, але чи її справді проголосить каталонський лідер Карлес Пучдемонт, на це він відповісти не може. "У людей нерви напружені по саме нікуди. Ніхто більше не розмовляє один з одним", - констатує він.

Теми

Щодо цього студентка антропології Ірене теж має свою думку: "Для діалогу був час, але раніше. Зараз - вже занадто пізно".

Політика

Si чи No - що кажуть каталонці?

1 жовтня в іспанському регіоні Каталонія пройшов референдум про незалежність. Центральна влада в Мадриді всіляко намагалася йому запобігти. За даними місцевої влади, близько 90 відсотків виборців, які взяли участь у голосуванні, відповіли "так" на запитання: "Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою з республіканською формою правління?"

Політика

Протести на вулицях Барселони

Десятки тисяч прибічників референдуму неодноразово виходили на вулиці Барселони - на знак протесту проти дій іспанської влади. Востаннє їх до цього спонукали обшуки в офісах представників уряду Каталонії, під час яких були вилучені бюлетені та урни для голосування, а більше десяти людей були заарештовані.

Політика

Сутички з поліцією

Голосування 1 жовтня супроводжувалося сутичками прихильників незалежності з іспанською поліцією, відправленою до Каталонії урядом в Мадриді. За даними каталонського уряду, в сутичках у день голосування постраждали майже 900 осіб.

Політика

Загострення останніх років

Загострення у відносинах з Мадридом, яке призвело до нинішньої ситуації, розпочалося у 2006 році, коли Каталонія ухвалила новий варіант статуту автономії. Він передбачає, зокрема, зміни держфінансування і зобов'язує громадян Каталонії володіти каталонською мовою. У 2010 році Верховний суд Іспанії визнав новий статут незаконним - і конфлікт між Барселоною та Мадридом почав набирати обертів.

Політика

Сепаратизм родом із Середньовіччя

Прагнення Каталонії до самостійності плекались протягом століть. Від Х до початку ХVIII ст. регіон значною мірою був незалежним. Після здобуття Бурбонами Каталонії у війні за іспанську спадщину в 1714 році тут була розформована низка інституцій, а державною мовою оголошена іспанська. До кінця ХІХ ст. Каталонія поступово відновила своє значення, переживши економічне й культурне піднесення.

Політика

Під диктатурою Франко

Перемога фашистів у громадянській війні в Іспанії 1939 року означала для каталонців нову хвилю пригнічення, у тому числі й заборону регіональних мов. Лише після смерті диктатора Франсіско Франко в 1975 році Каталонія змогла знову претендувати на більшу незалежність. Демократична конституція 1978 року і так звані статути автономії 1979 року закріпили самоврядування автономних регіонів Іспанії.

Політика

Ідейний натхненник незалежності

Із січня 2016 року парламент Каталонії - Женералітат - очолює Карлес Пучдемон, який змінив на цьому посту Артура Маса. Пучдемон - послідовний прихильник та ідейний натхненник незалежності регіону.

Політика

Суперечливі опитування

У разі позитивного голосування на референдумі уряд Каталонії обіцяв проголосити незалежність протягом 48 годин. Місцева влада неодноразово проводила опитування серед каталонців щодо їхнього ставлення до незалежності. 2014 року "за" проголосували 80 відсотків опитаних. При цьому, за оцінками, в опитуванні взяла участь лише третина жителів регіону, які мають право голосу.

Політика

Більшість - за незалежність?

Вересневе ж опитування, проведене Центром соцдосліджень Instituto DYN, свідчить, що 47 відсотків жителів Каталонії виступають за відділення від Іспанії, водночас 44,4 відсотка - проти цього. Між тим, безпосередньо у референдумі готові взяти участь понад 70 відсотків виборців. Із них 65,4 відсотка збираються висловитись на користь незалежності.

Політика

Іспанський "Донбас"

Каталонія розташована на північному Сході Іспанії і є одним з найважливіших індустріально-аграрних регіонів країни. Тут проживає близько семи мільйонів людей. Значна частина мешканців Каталонії, які підтримують незалежність, переконані, що регіон "годує" країну. Адже з близько 16 мільярдів євро податків, які жителі сплачують до державної казни, назад, мовляв, повертається не так і багато.

Політика

"Хибна підстава для виправдання сепаратизму"

Одним з противників каталонського сепаратизму є центристська партія "Сьюдаданс" ("Громадяни"), яка має 32 мандати в іспанському парламенті. На фото - її лідер Альберт Рівера. Представники "Сьюдаданс" запевняють, що "утиски з боку Мадрида - це лише хибна підстава для виправдання сепаратизму", адже Каталонія має широку автономію, а видатки із центрального бюджету навіть дещо вищі, ніж податки.

Політика

Похмурі перспективи для туризму і бізнесу

Каталонія - популярний серед туристів регіон та промисловий центр. У разі набуття незалежності, вона може опинитися за межами не лише іспанського, а й ринку ЄС. Через подібну перспективу за останні три роки з Каталонії до інших регіонів Іспанії перебралися майже півтори тисячі компаній. Профспілки підрахували, що вже перший рік незалежності може знизити доходи людей на 30-40 відсотків.


Дивитись відео 01:56
Now live
01:56 хв
Усі сюжети | 04.10.2017

Чому ЄС не буде посередничати у каталонській кризі (05.10....