Каті Бруннер – викладачка української у Берліні

Тридцятидвохлітня Каті Бруннер вивчала українську чотирнадцять років тому в Дрезденському технічному університеті.“У той час, коли я починала вчити українську, майже ніхто не знав про Україну як незалежну державу, не кажучи вже про українську мову. Нас було двоє на занятті, а тепер, коли я вже викладаю сама, я маю сім-вісім, навіть десять-п’ятнадцять студентів і не тільки німців, а й поляків, американців і навіть росіян», - розповідає викладачка.

Доцент нарікає, що через обмежений бюджет заняття проходять лише раз на тиждень. У наступному семестрі Катті Бруннер викладатиме не лише мову, а й українську літературу. «Деякі тексти навіть читатимемо в оригіналі», - хвалиться україністка.

Сім років в Україні

Перед викладанням у Берліні, свою українську сім років вона “шліфувала” у повсякденному вжитку в Україні. Два роки працювала лектором фонду Роберта Боша у Тернополі, далі п’ять років представником Німецької служби академічних обмінів у Львові. Тепер планує захистити в Німеччині докторську роботу по творчості Ольги Кобилянської.

Завідувачка кафедри східнослов’янських літератур Сузанне Франк задоволена посиленням «українського напрямку» в інституті славістики. “Наразі нам дуже пощастило, що колишня лекторка ДААД, яка декілька років працювала в Україні викладачем німецької мови, у рамках стипендії від ДААД викладає українську мову і також має можливість проводити семінари по тематиці її дисертаційної роботи”, - розповідає Сузанне Франк.

Для викладання мови зовсім необов’язково бути її “носієм” від народження, вважає інша професорка цього ж університету, викладач польської літератури Маґдалена Маршалек. “Так, зазвичай викладачами мови є її “носії”. Але це не принципово! Ми маємо у нас в інституті декілька викладачів “не- носіїв” мови. Це також має велику перевагу для викладання та вивчення іноземних мов, особливо для студентів-початківців, позаяк насамперед йдеться про здатність передати мовну систему іноземної мови. Власне ті викладачі, які самі вивчили цю мову, вміють це дуже добре”, - переконана викладачка.

Українська для кар’єри

Вона також сподівається, що у майбутньому україністику при Гумбольдському університеті вивчатимуть не лише на курсах, а і як окрему навчальну дисципліну. Водночас двадцятилітній берлінець Філіп Штюрмер приєднався до мовного курсу Каті Бруннер лише три тижні тому. Філіп має бабцю-українку, яка мешкає у Черкасах

«Я вивчаю українську мову з багатьох причин: з одного боку, бо маю українські корені. З іншого, бо останнім часом дуже захопився українською літературою, наприклад, Сергієм Жаданом. Я намагаюся досягти такого рівня, щоб колись читати його книги “в оригіналі”. Ще одна дуже важлива причина полягає в тім, що я вивчаю як другу спеціальність історію зі спеціалізацією на Східній Європі», - розповідає Філіп Штюрмер. Він вважає, що у майбутньому знання української стануть йому у нагоді – які у навчанні, так і у професійному житті.

Автор: Андрій Вовк

Редактор: Євген Тейзе