Боротьба з наркоманією

По дорозі до стаціонарного пункту обміну використаних шприців наркомана затримала міліція. Як розповіла DW член координаційної ради Євразійської мережі людей, що споживають наркотики, Олена Берковська, рештки наркотичної речовини у використаному шприці дозволяли притягти цю людину до кримінальної відповідальності. Уникнути карної справи наркозалежному, за словами громадської активістки, вдалося лише після того, як його мати поступилася здирництву правоохоронців і заплатила їм чотири тисячі гривень.

"Такі випадки трапляються щодня. Міліція нерідко затримує й працівників профілактичних програм і піддає їх обшуку. Вони вилучають телефонні номери наркозалежних клієнтів, яких потім абсолютно незаконно катують", - поскаржилася громадська активістка. В стані абстинентного синдрому затриманих наркозалежних примушують брати відповідальність за будь-які злочини, наголошується в останньому звіті уповноваженої Верховної Ради України з прав людини.

Результатом посилення міліцейських репресій, на думку громадських активістів, стало зниження кількості наркозалежних, які користуються послугами безкоштовного обміну шприців, чи інших профілактичних програм. А це, в свою чергу, має негативні наслідки й для боротьби зі СНІДом. "За останні десять років нам вдалося зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу серед споживачів ін'єкційних наркотиків. Але ми тепер знову покотилися назад", - впевнена Берковська.

Крах репресивної політики

За даними Євразійської мережі людей, що споживають наркотики, 70 відсотків наркоманів інфіковані СНІДом, а ще 90 відсотків хворі на гепатит чи туберкульоз. З огляду на такі цифри активісти цієї організації закликають якомога швидше відмовитись від репресивних методів боротьби з наркоманією і натомість розширити програми з надання наркозалежним соціальної та медичної допомоги.

Проблема наркоманії в Україні не на жарт хвилює і її сусідів, зокрема, Польщу. Як зауважив колишній польський президент, член глобальної комісії з наркополітики Олександр Квасневський, боротьба проти наркоманії виключно репресивними методами в усьому світі зазнала невдачі, оскільки це не лише кримінальна, а насамперед, соціальна проблема. У середу, 26 червня, він виступив у Києві на конференції, яку спільно провели Міжнародний фонд "Відродження" (Україна) та організація "Krytyka polityczna" (Польща).

Голова Державної служби України з контролю за наркотиками Володимир Тимошенко, у свою чергу, визнав, що в Україні досі домінував успадкований від радянської доби репресивний підхід до проблеми наркоманії. Відповідаючи на запитання DW, він сказав, що в Україні ще не вироблена державна наркополітика. Тимошенко запевнив, що незабаром уряд має затвердити державну стратегію з наркополітики до 2020 року, яка "має змінити цілу низку нормативних актів і зробити стосунки правоохоронців та наркозалежних більш цивілізованими".

Песимістичні прогнози

Але громадські активісти вважають, що держава може негайно покращити ситуацію, скасувавши самий лише "одіозний наказ" міністерства хорони здоров'я. За цим наказом, покаранню підлягає навіть той, у кого буде виявлено лише 0,005 грама героїну чи опію. На думку експертів, така цифра не витримує жодної критики. "В Україні вважається криміналом зберігання в сто разів меншої кількості наркотиків, ніж в сусідній Росії", - заявив керівник програм Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД Павло Скала.

Активіст Євразійської мережі людей, що споживають наркотики, Андрій Яровий не очікує ефективних кроків з боку держави. Він сказав, що всі спроби покращити ситуацію наражаються на спротив держчиновників. "Мабуть, надто багатьом вигідно, аби каралися споживачі наркотиків, а не наркоділери", - сказав Яровий.