Кенді Далфер - жінка із саксофоном
19 липня 2006 р.
ченої» попси.
“Багато людей вважають саксофон дуже чуттєвим інструментом. Його звук чудовий ніби відлуння людського голосу. Перед записом свого першого альбому я сподівалася, що його захочуть купити не більше тисячі шанувальників імпровізованої музики. Проте, з невідомої причини він розійшовся мільйонний тираж, що немало здивувало мене, оскільки спочатку запис розраховувся на друзів і вузьке коло знайомих”.
Перший альбом Кенді Далфер Saxuality (неологізм утворений від англійських слів «sax», тобто «саксофон» і sexuality - «сексуальність») вийшов 1990 року. Його мега-тираж став абсолютною сенсацією. На той час двадцятирічна саксофоністка всупереч своєму зовсім несолідному віку вже користувалася вагомою репутацією в рідній маленькій Голландії, а утворена нею група Funky Stuff до того моменту існувала майже вісім років.
“Батько часто брав мене із собою на концерти. Коли мені було п”ять років, я вперше побачила Сонні Роллінса. Тоді мені відразу захотілося стати музикантом. Ще зовсім маленькою дівчинкою я з гордістю стояла на сцені разом з прекрасними музикантами, котрі працювали з моїм батьком. Я підігрувала їм на бубні. Мені здається, що саме мій тато заразив мене тією радістю та запалом, з яким він виходив на сцену, від чого я вирішила рухатися його шляхом.”
Батько Кенді Далфер Ганс Далфер - відомий голландський саксофоніст - не став суперечити пятирічній доньці. Під враженням від гри Сонні Роллінса, але й взагалі від того, що робить її татусь, вона захотіла теж опанувати грою на саксофоні.
“Коли я сказала татові, що хочу грати на саксофоні, він дав мені тільки один урок і більше не захотів займатися зі мною. Мені тоді було п'ять років, але я вже сама намагалася пояснювати, як слід поводитися зі саксофоном. Тому він відмовився від подальших занять зі мною. Натомість тато знайшов мені вчителів у духовому оркестрі. Коштувало це недорого, і там я отримала свій перший в житті саксофон - дешевий такий, з пластиковим мундштуком. Проте, пізніше батько побачив, що я серйозно захопилася грою на інструменті, і купив мені напрочуд дивний альт-саксофон Selmer Bundy.”
Першим великим фестивалем в житті Кенді Далфер став North Sea Jazz Festival. 12-річна дівчинка виступила там у складі жіночого духового бенду Ladies Hornsection. А вже у віці 14 років Кенді Далфер стала лідером і засновником групи Funky Stuff. Цікаво, що більшість музикантів цієї формації були значно старшими й досвідченішими за неї.
“Я зателефонувала всім музикантам, що грали з батьком, і вони як один погодилися грати зі мною. Вони всі були професіоналами з великої літери, і мені не було складно керувати таким бендом. Достатньо було сказати, що ми граємо, і вони без проблем виконували ту чи іншу пісню або мелодію. Їх саунд був куди кращим, ніж мені взагалі в ті роки могло спасти на думку! Я навіть не сказала б, що це я тоді сформувала групу. Я просто грала з ними все більше й більше сейшенів, і однієї чудової митті придумала назву Funky Stuff, з чого все й почалося.”
Тоді дівчинку-підлітка і її дорослих музикантів продюсери буквально закидали пропозиціями щодо підписання контрактів. Проте, Кенді відмовилася, і, як з'ясувалося пізніше, зробила вельми мудро:
“Я не думала, що контракт пішов би мені на користь, оскільки в ті часи практично не було “хітових” інструменталістів. Я також не хотіла йти і в традиційний джаз, оскільки була ще дуже молодою, і хотіла грати також поп. Підписавши контракт, мені б довелося грати не те, що мені подобається, а танцювати під дудку продюсерів. Пізніше - після перших хітів - пропозиції компаній звукозапису стали вже настільки привабливими, що тепер було б чистим безглуздям відмовлятися від них. Більше того, контракти вже підписувалися на моїх умовах.“
Першим великим успіхом у кар'єрі Funky Stuff можна вважати виступ 1987-го року в Роттердамі перед концертом Мадонни. Проте незабаром довелося пережити й перше розчарування: в останню мить інша заморська зірка - Prince - скасував сумісний виступ з групою Кенді. Дівчина, якій тоді ще не виповнилося й двадцяти написала у відповідь розлюченого листа, в якому висловила все, що вона думає. Така реакція справді подіяла: співак запропонував їй вийти на сцену під час одного з його номерів. Виступ вдався на славу. З тієї миті між Prince і Кенді спалахнув творчий роман, що триває й донині. У чотирьох композиціях нового альбому Princ’a “3121”, виданого на початку нинішнього року, Кенді Далфер виконала партії саксофона.
“Зараз відбувається дуже могутній взаємообмін між поп-музикою і джазом. Джазові музиканти також усвідомили важливість появи на сцені, а поп-музиканти зрозуміли, що велика частка свободи та імпровізації тільки йде їм на користь. Мені здається, що в цьому й полягала особливість 80-х і 90-х років, коли відбувався найбільш інтенсивний взаємообмін між двома музичними формами, і я опинилася на межі між ними. Мені подобалося не тільки імпровізувати, але і влаштовувати яскраве шоу, щоб у глядачів, так би мовити, раділо не тільки вухо, але й око.”
Якщо згадувати про зірок міжнародного масштабу, з якими співпрацює Кенді Далфер, то тут не можна забувати Ван Моррісона або, скажімо, Дейва Стюарта.
“Мені подобається працювати запрошеним музикантом. Це як виклик: ти нервуєш, сподіваючись зробити якийсь свій внесок до їхніх композицій. Ти отримуєш стільки адреналіна й сили, що граєш навіть краще, ніж у власній групі. Я дуже радію, коли музиканти, які запросили мене, задоволені, і сильно засмучуюсь, якщо щось не виходить.”
Нині Кенді Далфер працює над черговим власним альбомом. Його реліз очікується у вересні-жовтні цього року. В альбомі будуть представлені композиції різних музичних напрямків - від “лаундж” та реггі до відверто комерційних речей та балад. За словами Далфер, новий компакт-диск буде насичений як попом, так і джазом. А це свідчить про те, що голландська саксофоністка творчо продовжує мандрувати між музичними світами.
Олександр Павлов