1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Киргизька криза: Путін засвоїв урок України

Огляд преси підготував Роман Гончаренко30 березня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALyu

Причини й наслідки зміни влади в Киргизії залишаються в центрі уваги німецьких політичних оглядачів. Багато з них аналізують дії Росії як країни, що претендує на особливий вплив у колишніх республіках СРСР. На шпальтах ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ читаємо:

Реалістичний підхід до зовнішньої політики змушує президента Путіна мовчки змиритися зі зміною влади (в Киргизії), яку він мав би проклинати з внутрішньополітичних міркувань. Але хазяїн Кремля засвоїв урок України. Підтримавши там кандидата від влади, який спробував фальсифікувати вибори, він поставив під загрозу відносини Росії з одним з її найважливіших сусідів і завів свою країну в глухий кут на міжнародній арені. Тепер Путін вчинив розумно й витримав дистанцію. Йому було не складно це зробити, враховуючи тісні відносини нового киргизького керівництва з Москвою. Але з точки зору внутрішньої політики, Путіну тепер ще більше загрожує поширення революційного вірусу. Російська опозиція слабка й роздріблена, але якщо її порівняти з киргизькою, то вона здається взірцем сили й єдності. Якщо 2008 року справді обиратиметься наступник Путіна, противники президента нагадають, що ніхто не має права на фальсифікацію виборів, навіть у Росії, - зауважує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує газета ВЕЛЬТ:

Можна без зайвого перебільшення сказати, що Киргизія буде не останньою колишньою радянською республікою, яка повстала проти повернення сталінських структур. Безславне й водночас мирне падіння уряду Акаєва чітко позначило кінець пострадянської ери і початок надії на справжню незалежність,

- зауважує ВЕЛЬТ, яка порівнює революційні зміни в Грузії, Україні та Киргизії з так званим ”ефектом доміно”:

... Можливо, наступним елементом доміно стане Казахстан. Країна багата запасами нафти, які авторитарний президент Назарбаєв розподіляє передусім серед представників свого клану. Якщо ”впаде” Казахстан, це зачепить традиційні економічні інтереси Росії і порушить баланс сил між Росією та США в середньоазіатському регіоні, на цьому чутливому південному кордоні Російської імперії, - пише ВЕЛЬТ.

Серед інших міжнародних тем німецька преса багато пише про запланований на кінець травня у Франції референдум щодо Конституції Європейського союзу. Соціологічні опитування показали, що більшість французів збираються голосувати проти. Якщо це станеться, Конституція ЄС не зможе набрати чинності. ДАРМШТЕДТЕР ЕХО зазначає:

З усіх боків лунають заклики: президент повинен сказати своє слово, президент має знищити сумніви й пояснити французам, що Європа та Конституція ЄС – це добре, що нема чого боятися. Але де ж переконливі аргументи, які мають змусити скептиків передумати? Слова Ширака про те, що конституційний талмуд потрібен для гарантування свободи й миру набагато менше зворушують французів, ніж занепокоєння посиленням брюссельської бюрократії й обмеженням національного суверенітету, - читаємо у ДАРМШТЕДТЕР ЕХО.

Тему продовжує ШВЕБІШЕ ЦАЙТУНҐ:

Сказавши ”ні”, Франція відійде на задній план європейської політики. Так каже Ширак, і щось у цьому справді є. Але ще більшої шкоди перемога євроскептиків завдала б йому самому. Шираку залишилося президентствувати ще два роки, але він би втратив політичну вагу. Він увійшов би в підручники історії як президент, під чиїм керівництвом ”ґранд насьйон” попрощалася з Європою. Якщо ситуація не зміниться, Шираку загрожують скрутні часи, - прогнозує ШВЕБІШЕ ЦАЙТУНҐ.

На завершення – про стихійне лихо біля берегів Індонезії, де в понеділок стався новий потужний землетрус. Він був майже таким же сильним як і грудневий, утім, на щастя, не викликав цунамі. Число людських жертв також було відчутно меншим, ніж торік, коли загинуло близько 300 тисяч осіб. ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНҐ звертає увагу на економічний аспект:

Можливо, чимало європейців тепер перестануть їздити на відпочинок до країн Південно-Східної Азії. Таке рішення мало б фатальні наслідки для всього регіону. Адже саме ті райони, які в грудні постраждали від природного катаклізму, чекають на повернення туристів. Якщо їх не буде, не буде важливого джерела доходів, а отже й каталізатору економічного розвитку, - пояснює ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНҐ.