Київ страждає від „кучмізму”

Ситуація в Україні та теракти у Великобританії – теми сьогоднішнього огляду преси. „Київ страждає від „кучмізму” – такого висновку дійшов німецький депутат, представник Християнсько-демократичного союзу Уве Леманн-Браунс, побувавши цими днями в Україні. Своїми враженнями від поїздки він поділився з журналістами німецької газети WELT:

Під час відвідин Київа кілька років тому, можна було побачити місто, на який відбиток наклала диктатура. Колишній президент Кучма створив таку систему, яка керувала політикою та економікою, орієнтуючись на його потреби. Це призвело до помаранчевої революції. Вона звільнила Україну від радянської іпотеки. (...) Сьогодні Київ більше не впізнати. Місто перетворилося на європейську столицю, в якій вирує життя. Але де залишилися ті, хто планував для України пострадянську долю, прив”язаність до Росії, збереження дистанції відносно Європи та насильство проти інакодумців, -

запитує німецький депутат і нагадує:

До революції в країні було вбито 17 журналістів. Проти декого із злочинців було розпочато процеси, які однак не просуваються, якщо взагалі не припиняються. (...) Новий уряд хоча й замінив 18 тисяч високопосадовців, але не їхніх заступників. Зміни не торкнулися також фундаменту. Чимало з тих, хто раніше обіймав ключові позиції, просто перейшли на іншу роботу. Така ротація практично не змінила старі структури. Інші представники минулого прямують до партії Ющенка. (...) Не подолано також корупцію, що залишилася в спадщину від „кучмізму”. Хоча хабарництво й стало дещо ризикованішою справою. Країна поки що залишається розколотою. Схід України, особливо Донбас, і надалі зберігає вірність старій антизахідній лінії, -

констатує Уве Леманн-Браунс і підсумовує:

Отже, особливо серед молоді та в західній Україні прагнення до реформ залишається непорушним, але винних та співучасників старого режиму ще так і не почали притягати до відповідальності, - наголошує німецький депутат, християнський демократ Уве Леманн-Браунс у статті для газети WELT, в якій він поділився своїми враженнями від поїздки до України.

Перейдемо до теми терактів у Лондоні. Німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG пише:

Несподіванкою теракти в Лодоні назвати не можна. У списку країн, над якими нависла загроза тероризму, Великобританія займала перші позиції, оскільки вона як тісний союзник Вашингтона бере участь у військових операціях в Іраку та Афганістані. Крім того, серед великої кількості мусульман, які тут живуть, є також меншість готових до насильства воїнів джихаду. Проблема – це більше не Осама бен Ладен. Він представляє собою ідеологічну путівну зірку ісламістів, але він не є лідером, який віддає накази. Те, що він не може так діяти, як це було 11 вересня 2001-го року, можуть записати на свій рахунок спецслужби та військові, які ведуть антитерористичну боротьбу. Однак це була також лише Піррова перемога, оскільки ісламістські терористи дедалі частіше діють автономно. Тому їх дуже важко виявити. Так було в Мадриді, в Касабланці і от тепер у Лондоні, - вважає FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Шведська газета SYDSVENSKA DAGBLADET прогнзує:

Терористична загроза ще довго існуватиме. Швидких та простих рецептів розв”язання проблеми немає. Потрібно створити міжнародну спецслужбу, але й це не допоможе вирішити питання. Сотні тисяч молодих людей на Близькому Сході, отримавши освіту, опиняються врешті-решт без роботи. За таких умов дуже легко стати радикалом і перекласти всю вину на злий Захід. Такий ґрунт, з якого черпає свою силу тероризм, змінюватиметься лише поволі, навіть якщо буде вирішено палестинське питання і демократичні процеси торкнуться арабського світу. Весь цей час ми перебуватимемо в стані війни з терористами, - вважає газета SYDSVENSKA DAGBLADET.

Швейцарська газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG зазначає:

Вже наступного дня після терактів британці повернулися до своїх буденних справ, вийшли на роботу. Більшість з дванадцяти ліній метро знову працювали нормально. Прем”єр-міністр Тоні Блер вже давно повернувся на саміт „великої вісімки”. Досвід Стамбула, Мадріда та Лондона свідчить, що абсолютного захисту проти таких нападів немає. Це погана новина. Хороша новина звучить так: постіндустріальна демократія західного зразка не дозволяє залякати себе подібними злочинними акціями. Вірогідно, саме це і є найефективнішою зброєю в боротьбі з тероризмом, - наголошує газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG.

Володимир Медяний.