Ключове поняття в боротьбі з тероризмом

11 вересня 2001-го року. З близнюками-хмарочосами зник світ, що ми його знали доти. Ісламські екстремісти оголосили західній цивілізації війну. За Нью-Йорком настала черга Мадрида, в липні минулого року – Лондона. П’яту річницю джихаду терористи збиралися „відсвяткувати” феєрверком одразу на дванадцятьох трансконтинентальних літаках, що мали стартувати з британських аеропортів у напрямку США. На початку серпня Scotland-Yard пощастило відвернути теракт, який, за словами заступника шефа поліції, міг би стати „небаченим досі масовим убивством”. Де планується чергове покарання „невірних” – у Берліні, Парижі, Бомбеї? Чи, може, на переповнених західними туристами пляжах у Єгипті, Марокко або Індонезії?.. Ментально „вісь зла” є прямою лінією. Географічно – непередбаченою кривою. За п’ять років стало зрозуміло, що в боротьбі з тероризмом, або, як висловився американський президент, „ісламським фашизмом”, винищувачі та авіаносці - не дуже ефективна зброя . Щоб урятувати життя тисячам можливих жертв, треба знати, де й коли самогубець готується привести в дію вибуховий пристрій. Тому в цій війні вирішальна роль відводиться спецслужбам. Сьогодні спостереження за спілкуванням у всесвітній електронній мережі та телефоном не припиняють ні на хвилину. Терористи йдуть на смерть в ім’я Аллаха. Як виявилося, комп’ютерні програми, що їх застосовують для упередження терактів, теж мають певний стосунок до Бога. Розроблену в Кембриджському університеті технологію вже випробовували британські спецслужби. Незабаром її планують запровадити й в усіх інших країнах Євросоюзу. Комп’ютерний експерт Саймон Флетчер:

„Спосіб розпізнавання ключових слів, покладений в основу цієї програми, відомий дуже давно. Іще в 17-му столітті англійський теолог і математик Томас Беєс зробив спробу застосувати теорію вірогідності для того, аби довести існування Бога. Беєс винайшов математичну формулу, що дозволяла, спираючися на якусь подію, спрогнозувати, що відбуватиметься потім. Науковцем керували високі мотиви, однак уже за його життя універсальну теорему почали застосовувати з цілком практичною метою, зокрема, під час гри в покер. Хіба не спокусливо прорахувати, наскільки ймовірно, що тобі нарешті поталанить із наступною картою? Що ж до мовного аналізу, то принцип Беєса дозволяє оцінити вірогідність того, чи вживалися в спілкуванні певні поняття. Створена в Кембриджі програма добра тим, що вона не прив’язана до якоїсь певної мови . Це може бути як французька чи німецька, так і арабська або китайська.”

Комп’ютери служб безпеки повинні опрацьовувати величезну кількість даних. Лише здійснюючи контроль за супутниковим телефонним зв’язком у пакистансько-афганському регіоні, британські фахівці щодня аналізують інформацію, якої вистачило б, аби заповнити два мільйони солідних словників. Якщо припустити, що на терористично підозрілий уміст знадобилося б перевірити всі без винятку мейли, які впродовж одного дня відправляють з Німеччини, то це дорівнювало б тридцятьом мільярдам книжок. Нині здійснюється переважно вибірковий контроль. „Але в принципі, - каже Саймон Флетчер, - цілком реально зробити його всеосяжним”:

„Програма комп’ютерного розпізнавання ключових понять дуже розумна. Наприклад, якщо два-три слова в реченні виявляться незнайомими, загальний сенс висловлювання все одно буде розшифрований. Саме завдяки логіці вірогідності. З іншого боку, якщо в тексті чи в розмові, зустрінеться слово „аеропорт”, то для програми це ще не привід бити на сполох. Інша справа, коли з мейлу чи телефонної розмови випливатиме, що кілька персон домовляються замовити авіаквитки на різні літаки, які чомусь обов’язково мають стартувати не лише в один день, а практично о тій самій годині... Розробники доклали чималих зусиль, аби автоматичне розпізнавання не означало автоматичних помилок. Завдання цієї програми – знайти голку в копиці сіна. Кожен теракт спочатку планують. На цій стадії ми ще можемо йому запобігти.”

За матеріалами німецької преси