Кліматологи переконані: планета стане іншою. Можливо, вже за 50 років..

Пресі стало відомо про це з проекту документу, що був розісланий урядам під грифом „цілком таємно”. Журналісти радіостанції Deutschlandfunk звернулися за роз’ясненнями до одного з авторів доповіді, співробітника потсдамського Інституту вивчення наслідків змін клімату Штефана Рамсторфа. На запитання, що дало підставу для таких невтішних висновків, науковець відповів:

„По-перше на сьогодні готові лише проекти документу, над його остаточною версією ще працюють. По-друге, як член експертної групи ООН, я не маю права розголошувати якісь деталі до моменту оприлюднення доповіді. Ну, а по-третє, її „таємність” досить умовна, тому що автори спиралися лише на офіційно визнані дані, які здебільшого вже фігурували в засобах масової інформації. Стисло підсумок нашої роботи можна сформулювати так: якщо шість-сім років тому науковий світ сперечався щодо того, чи танутимуть льоди Арктики, чи підійматиметься рівень води в світовому океані, то тепер ідеться лише про швидкість цих процесів. Цього разу фахівці оперували точнішими даними, й стало цілком очевидно: ще ніколи в історії планети клімат не теплішав такими темпами. Те, що в цьому винні парникові гази, тобто, викиди, спричинені людиною, напевне не стане сенсацією цієї доповіді.”

У деяких німецьких виданнях з’явилися конкретні цифри з її проекту: сьогодні концентрація в атмосфері двоокису вуглецю, метану та закису азоту є найвищою за останні 650 тисяч років. До кінця нинішнього століття середня атмосферна температура може підвищитися на три градуси за Цельсієм. До 2050-го в Альпах розтануть усі середні льодовики, й на 70 відсотків зменшаться великі. „Я не буду ані спростовувати, ані підтверджувати цих даних, - зауважив Штефан Рамсторф, - а скажу одне”:

„Якщо ми суттєво не зменшимо кількість парникових викидів, - не на якихось 5-7, а на цілих 60 відсотків, - то, я побоююся, що впродовж нинішнього століття блакитна планета зміниться до невпізнання. І це буде помітно навіть з космосу, бо води Арктики цілком звільняться від „вічного” льоду, тобто, біла шапка на північному полюсі Землі зникне. Не виключено, що навіть раніше, аніж за 50 років. На нашому поколінні лежить величезна відповідальність: від нас залежить, який вигляд матиме планета за століття та тисячоліття. Ми більше не можемо дозволити собі роками узгоджувати умови чергової Кіотської чи якоїсь іншої міжнародної угоди з охорони клімату. У мене нещодавно народилася донька. І коли я подумаю, що 2100-го року, який так часто згадується в прогнозах кліматологів, вона ще може жити, то погляд на речі стає зовсім іншим...”