1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нове обличчя диктатури у Венесуелі?

Thofern Uta Kommentarbild App
Ута Тоферн
10 серпня 2017 р.

Конституційна асамблея Венесуели на чолі з хитрою та розумною Делсі Родрігес зайняла парламент країни. Це кінець для демократії та початок нового розколу Латинської Америки, вважає Ута Тоферн.

https://p.dw.com/p/2i1O7
Президентка конституційної асамблеї Венесуели Делсі Родрігес
Президентка конституційної асамблеї Венесуели Делсі РодрігесФото: Reuters/M. Bello

Захоплення будівлі під захистом поліцейських - так виглядає соціалізм 21 століття, принаймні у Венесуелі. Військові підрозділи зі щитами в людський зріст дбають про те, щоб вільно обрані депутати не могли потрапити до парламенту, аби Делсі Родрігес, президентка так званих "Народних зборів" (так президент Венесуели Ніколас Мадуро назвав конституційну асамблею - Ред.), і решта делегатів спокійно могли зайняти залу засідань. Таке називається узурпацією - захопленням влади.

Правлячі у Венесуелі чавісти ще раз показали, що вони зневажають демократію. Зайняти парламент, як найвищий символ вільного волевиявлення виборців, і не впускати туди депутатів - це більше, ніж провокація. Цим кроком чавісти остаточно засвідчили, що їхній соціалізм більше не має нічого спільного з демократією, а перетворюється в однопартійну державу класичного комуністичного ґатунку. Куба переказує вітання. Те, що така система функціонує і за наявності опозиції для проформи, яка має так само мало прав, як і шансів, показали товариші у Нікарагуа.

Ута Тоферн, керівниця латиноамериканських програм DW
Ута Тоферн, керівниця латиноамериканських програм DW

У Венесуелі після "виборів" до установчих "Народних зборів", які суперечили усім принципам рівності голосів, очікується новий виборчий фарс у грудні, коли мають відбутися скасовані минулого року місцеві вибори. До того часу у цих зборів, які в жодному разі не представляють народ, є достатньо часу, щоб повністю нейтралізувати опозицію.

Надзвичайні повноваження

Під керівництвом Делсі Родрігес конституційна асамблея вже надала собі особливі повноваження, які підпорядковують їй усі інші державні органи, - включно з парламентом і президентом. "Комісія правди" має займатися випадками смертей під час демонстрацій упродовж минулих тижнів. У зв'язку з цим є побоювання полювання на відьом, спрямованого проти опозиції. Можна очікувати чисток на усіх рівнях, а особливо у збройних силах, які відіграють ключову роль для збереження влади чавістів. Начебто спроба путчу з минулих вихідних слугує бажаним приводом - у цьому випадку зразком могла би стати Туреччина.

Автократи усіх країн, єднайтеся! Делсі Родрігес могла би увійти в історію як перша жінка у цьому відбірному колі. Колись демократично обраний президент Ніколас Мадуро тепер, очевидно, добровільно віддав їй ключ до влади. Чи вона колись його облишить, це іже інше питання. Родрігес - розумна й обдарована красномовством, вона не поступається перед скандалами, а її виступи перед міжнародними організаціями - легендарні. Мадуро все ще прикривався, хоч і дедалі більше обтріпаними, але демократичними масками. Родрігес була ще на посаді міністерки закордонних справ менш дипломатичною, вона не боїться конфліктів та є хитрим тактиком.

Новий розкол Америки

Яким би не був розподіл ролей між ними двома, спільно вони вже досягнули одного - Америка знову розділена. Організація американських держав, котра з часу ініційованої попереднім президентом США Бараком Обамою політики зближення з Кубою знову почала представляти усі держави Америки, ніколи не могла знайти єдиної позиції щодо Венесуели. На зустріч міністрів закордонних справ, які у вівторок у декларації з 16 пунктів різко розкритикували порушення демократичного ладу, США навіть не були запрошені, певно, щоб не підживлювати закиди в імперіалізмі. Утім, незважаючи на це, п'ять з сімнадцяти країн-учасниць зустрічі угоду не підписали.

Мадуро висловили підтримку одинадцять членів "Боліваріанського альянсу для народів нашої Америки" (ALBA). Те, що він при цьому також закликав до діалогу між ALBA та критиками Венесуели, не слід сприймати як спробу досягти згоди. Діалог має відбуватися під патронатом спільноти країн Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC), тобто без Північної Америки. Цим Венесуела вбиває новий клин між такими великими країнами Латинської Америки, як Мексика, Колумбія чи Аргентина, які критикують її політику, але за усіх напружень сприймають США як частину Америки, та меншими державами, які досі великою мірою залежать від венесуельської нафти. Це безсоромно, але не незграбно, і тому більше схоже на почерк Делсі Родрігес, ніж Ніколаса Мадуро.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Пропустити розділ Більше за темою