Зміцнення Меркель за рахунок інших

Тільки без жодних експериментів.Тим паче не у часи кризи. Якщо багато людей так думають і саме цим керуються у виборчій кабінці, тоді перемога швидко перетворюється на тріумф. Підтримка християнських демократів і Анґели Меркель зросла майже на вісім відсотків, ВДП як коаліційний партнер відійшов у небуття, Ліві та Зелені зазнали втрат. Так виглядав політичний трофей Анґели Меркель увечері 22 вересня. Що є в неї, чого немає у політичних конкурентів?

Доба Меркель

Здобути абсолютну більшість досі вдалося лише Конрадові Аденауеру (ХДС). Це було 1957 року. Меркель і її блок цього разу були дуже близькі до цього. На щастя для Меркель, не вийшло, адже слабка більшість могла б призвести до парадоксальних наслідків. Щонайменше два жорстких критики політики Меркель стосовно порятунку євро перебувають у лавах християнських демократів.
Вони могли б зробити з грандіозної виборчої перемоги чотирирічний період невизначеності. А так Анґела Меркель змусить замовкнути останній спротив у власних лавах за допомогою великої коаліції. Принаймні саме така коаліційна перспектива виглядає найбільш імовірною. Меркель може завдяки більшості з двох третин змінити дуже багато. Це добре для здійснення реформ і погано для демократії. Адже опозиція у Бундестазі тоді б скоротилася лише до двох партій, які набрали по вісім відсотків (Ліві та Зелені).

Час перебування Меркель на посаді канцлерки вже давно став добою Меркель. Питання полягає в тому, чи захоче СДПН брати участь у цій добі, а якщо так, то у якій ролі? З часів перебування в уряді у статусі молодшого партнера християнських демократів з 2005 до 2009 року вони мусили навчитися, що успішна та позбавлена ускладнень співпраця під другим номером в урядовій коаліції не зараховується.

СДПН - між ад'ютантом Меркель і опозицією

Чотири роки домінування Меркель у кабінеті міністрів призвели у підсумку 2009 року до найгіршого за всю історію СДПН результату на виборах. На теперішніх виборах плюс соціал-демократів склав два з половиною відсотка, ставши другим у рейтингу найгірших результатів.

Тож СДПН краще було б відмовитися від великої коаліції. Однак колишній голова СДПН і стратег виборчої кампанії Франц Мюнтеферинг дуже чітко висловився стосовно аргументів проти великої коаліції: "Опозиція - лайно" - так лунає його кредо. СДПН може радше вирішити на користь співпраці і спробує продатися подорожче.

ВДП - політичний банкрут

Провина за складну ситуацію СДПН, яка опинилася між поразкою на виборах і участю в уряді, лягає на ВДП. Партія середнього класу і борців за громадянські права втратила свій профіль, і це було настільки очевидно і брутально, що ліберали вилетіли не лише з уряду, а й з парламенту. Результат 4,8 відсотка дорівнює смертному вироку. Політичний лібералізм на найближчу перспективу зникне з німецького Бундестагу. Це тільки пауза? Ні, це радше політичне цунамі. Партії потрібен новий персонал і програма не лише для стоматологів та адвокатів.

Висновок, який можна зробити з подій вечора після виборів: політичні союзи розм'якнули. Коли чорно-зелений союз стане прийнятним - це лише питання часу. Мабуть, востаннє червоно-червоно-зелений союз залишається під табу. Суто математично, ця трійця могла б об'єднатися проти Меркель, віднявши у неї трон. Якби вони на це наважилися. У будь-якому разі, висновок чіткий - політичний ландшафт змінився і навіть дуже відчутно.