Коментатори в Європі по-різному оцінили ядерні погрози президента Франції

Погрози президента Франції Жака Ширака застосувати у разі необхідності ядерну зброю викликали неоднозначну реакцію не тільки серед політиків, але й у засобах масової інформації. Європейські коментатори по-різному оцінюють заяву французького лідера. Так, австрійська газета Kurier пише:

Какофонія навколо ядерної програми Ірану нагадує дебати перед іракською війною. Щодня хтось в голос розмірковує про небезпеку, яка надходитиме від Ірану, якщо той заволодіє ядерною зброєю, і висловлює в зв’язку з цим непродумані погрози. Але якщо подивитися на проблему тверезо, то можна зрозуміти, що покарання Ірану – це передусім постріл в коліно самому ж Заходу. За винятком США кожний хотів би мати з Іраном економічні стосунки, а не вдаватися до дій, які б призвели до нового подорожчання нафти та газу. Звичайно, іранці знають, що з огляду на їхні природні ресурси, але також на те, що ніхто не може заборонити мирне використання ядерної енергії, Захід має гірші карти. Їм відомо також, що США не мають більше сил для ще одної інтервенції, і що навіть Ізраїлю не вдасться за допомогою авіації знищити іранські підземні заводи, - читаємо в газеті Kurier.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung дотримується такої думки:

Невдовзі після провалу переговорів з Іраном президент Ширак використав свій шанс для проголошення чіткої заяви. Погроза на адресу країн-терористів у разі необхідності вдатися також до „інших заходів” примушує зрозуміти, що війна проти тероризму не може обмежуватися тільки поліцейськими заходами та прикордонним контролем, прослуховуванням телефонних розмов та діалогом культур. Французький президент нагадав про існування ядерної зброї і про такий метод, як залякування. А для того, щоб залякування мало відповідний ефект, слід нагадати і про можливість використання цієї зброї, - вважає газета Neue Zürcher Zeitung.

Інша швейцарська газета – Basler Zeitung – пише:

Разом зі своїм новим тлумаченням поняття „залякування” Ширак наблизився до концепції цілеспрямованого, обмеженого і тактичного використання ядерних боєголовок. Поки що йдеться лише про теоретичну можливість. Але таке нове тлумачення може мати не передбачувані наслідки, якщо справа дійде до серйозного випробування. (...) Це послання спрямовано не тільки Ірану, але також Пакистану та Північній Кореї. Саме такі ненадійні можновладці, які нині панують в Ірані, можуть використати риторичні спроби залякування в своїй реальній політиці для того, щоб виправдати ядерне озброєння, - застерігає газета Basler Zeitung.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung зауважує:

Ширак нагадав іранцям, що не лише Америка, але й європейські країни мають ядерну зброю, і що Франція довго не розмірковуватиме застосовувати її чи ні, якщо йтиметься про захист її життєвих інтересів. Така ескалація на вербальному рівні продемонструвала серйозність становища. Таке посилення тиску, до якого належить і залучення до суперечки Ради безпеки ООН, є нині єдиним засобом, щоб продемонструвати Ірану, що Європа більше не зацікавлена в переговорах, які не приносять жодного результату. Тегеран тільки-но знову запропонував такі переговори, діючи при цьому за давно відомою схемою. Тепер чимало залежить від того, чи також Москва і Пекін зуміють спонукати мулл розрядити ситуацію, - коментує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Французька газета L’Humanite критикує:

Заява Ширака викликає занепокоєння в подвійному сенсі. Оцінюючи загрозу миру, він говорить тільки про ймовірні країни-терористи, як про джерело всіх небезпек. При цьому він абсолютно недооцінює негативний вплив на міжнародну стабільність економічної, політичної та соціальної нерівноваги. Тому заява про „превентивний шлях”, який утворює фундамент французької оборонної політики, звучить, як порожні слова. Але ще гіршим є те, що таким чином повністю ігнорується перспектива загального ядерного роззброєння, - переконана газета L’Humanite.

І на завершення – цитата з газети Ouest-France:

Жак Ширак не говорить, хто із союзників зможе сховатися під французькою ядерною парасолькою. Але він знову відродив ідею спільної європейської оборонної політики, яка може розраховувати на атомну силу Франції та Великобританії. Таким чином Ширак хоче продемонструвати, що він все ще тримає у руках європейський козир, хоча Франція – одна з двох країн, які відхили Конституцію ЄС, а значить несе відповідальність за нинішні проблеми Європейського союзу, - зазначає газета Ouest-France.

Огляд преси підготував Володимир Медяний