1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кому потрібен канцлер, який боїться телебачення?

4 серпня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALxG

Кому потрібен канцлер, який боїться телебачення?

Теми нинішнього огляду преси – теледебати між головними опонентами на майбутніх виборах до Бундестагу, а також американо-російська суперечка з приводу інтерв’ю з Шамілем Басаєвим, що його показав телеканал АВС. Про теледуель між канцлером Ґергардом Шредером та його суперницею Анґелою Меркель газета RHEIN-ZEITUNG пише:

Оскільки Анґела Меркель не певна, що їй вдасться виграти дебати з канцлером Шредером, вона намагається зменшити можливі втрати від програшу і погоджується провести лише один раунд дебатів або взагалі жодного. Адже канцлер Шредер у двох раундах набере вдвічі більше очок. Анґела Меркель також знає, що за одного раунду дебатів вона може програти лише раз. Тому зрозуміло, що Меркель намагається уникнути другого раунду. Водночас таким чином вона нехтує можливістю приємно здивувати виборців та експертів, можливістю, яка могла б принести їй такі необхідні додаткові відсотки для зміни уряду. Бо кому хотілося б, щоб жінка-канцлер, котра боїться виступити на національному телебаченні, представляла його інтереси на міжнародній політичній арені? – запитує RHEIN-ZEITUNG.

Газета DRESDNER NEUESTE NACHRICHTEN висловлює таку думку:

Почуття майже певної перемоги інколи доводить нинішнього канцлера до легковажності. А на це й розраховує його суперниця. Якщо всі недооцінюватимуть її, то навіть посередній результат виглядатиме у підсумку як грандіозна перемога. З цією стратегією Меркель піднялася на самий вершечок спочатку у своїй партії, а потім і в опитуваннях виборців. Однак сьогодні дедалі зростає кількість тих, хто очікує від неї проявів лідерства та рішучих дій, а не лише вражаючого прагнення перемогти. Суперниця канцлера може дозволити собі виглядати під час дебатів боягузкою. Що справді важливо, то це день виборів, - читаємо в газеті DRESDNER NEUESTE NACHRICHTEN.

Газета WESTFÄLISCHE NACHRICHTEN продовжує тему:

90 хвилин відведено Меркель і Шредеру, щоб переконати кількамільйонну аудиторію, і жодної секунди більше. Меркель розуміє, що у цій передвиборній бліц-боротьбі у неї кращі шанси. Вона не хотіла двох раундів, бо тоді б експерти все ще аналізували підсумки теледебатів аж до самих виборів 18 вересня. А в телеефірі таким делікатним темам, як державна заборгованість та масове безробіття, буде приділено найбільше уваги. Тому очевидно, що з компромісу, досягнутого в середу більший зиск матиме опозиція, адже відбудеться лише один раунд, у якому зустрінуться голова ХДС Меркель та канцлер Шредер, - вважає WESTFÄLISCHE NACHRICHTEN.

На думку газети OLDENBURGISCHE VOLKSZEITUNG:

Очевидно, Ґергард Шредер у телевізійних дебатах бачить свій останній шанс здобути передвиборчі очки і тому тиснув на менш обдаровану ораторськими здібностями Меркель. Теле-канцлер вже не розраховує на власний уряд, а лише на свій вплив через ЗМІ. Однак виборців цікавить зовсім інше. Німеччина шукає здібного главу уряду. Дехто може сперечатися, однак для заспокоєння Меркель слід зауважити, що більшість виборців вважають Шредера невдалим канцлером – навіть попри те, що у нього симпатична краватка, - впевнена OLDENBURGISCHE VOLKSZEITUNG.

До іншої теми. Російська влада не хоче подовжувати акредитацію американській телекомпанії АВС після показу телеінтерв’ю з чеченським польовим командиром Шамілем Басаєвим. США розцінюють це як порушення свободи слова. Газета SUEDDEUTSCHE ZEITUNG пише:

Почуття образи є поганим радником. Керівництво в Москві постійно почуває себе зневаженим та ніким незрозумілим. І попри це робить усе, щоб ще більше віддалити Росію від західної громадськості. Президент Володимир Путін охоче говорить про демократію та свободу преси. Утім країна, яка поважала б ці дві речі, не вдавалася б у поводженні із закордонними ЗМІ до радянських методів, - підсумовує SUEDDEUTSCHE ZEITUNG.

І на завершення – уривок зі статті в газеті WELT про проблеми історичної частини Львова. Автор статті розмовляв з президентом Фонду збереження історико-архітекрурної спадщини Львова Андрієм Салюком:

„Якби я був внуком Рокфеллера, - каже Салюк, - то міг би започаткувати якийсь великий проект. Однак за тих умов, за яких ми тут працюємо зі спонсорами, мусимо робити багато маленьких кроків.” Схоже, що хто й відчуває себе Рокфеллером, то це сьогоднішній мер міста Львова Любомир Буняк. Суперечливий політик хоче вибудувати на розвалинах Високого замку над містом новий замок. Салюк скептично зауважує на це: «Наближається 750-річчя міста, і наш мер хоче подібно до античного Герострата увійти в історію завдяки якомусь безглуздому вчинкові у той час, коли справді цінні споруди занедбані.” Населення міста чинитиме опір цим планам. Часи, коли громадяни схиляли голови і мовчали, минули остаточно й у Львові, - констатує WELT.

Христина Ніколайчук