Конвенція про протидію торгівлі людьми – Рада Європи закликає до ратифікації

Анна залишила рідне село, оскільки подруга пообіцяла їй роботу у Польщі. Коли Анна приїхала – їй сказали, що вона запізнилася, а її місце віддали іншій. Після цього запропонували поїхати до Німеччини – буцімто там робота обов’язково знайдеться. Але для цього потрібна віза, яка коштує чималих грошей. Утім, нові знайомі Анни до відсутності грошей поставилися з розумінням і запевнили, що гроші вона може повернути із першої зарплати. У Німеччині дівчину зустріли двоє чоловіків-співвітчизників, які першим ділом забрали паспорт і пригрозивши сказали, що працювати доведеться… проституткою.

Це одна з типових історій жінок, які стають жертвами торгівлі людьми, розповідає Стана Буховська - координатор польського бюро міжнародної неурядової організації La Strada, яке допомагає постраждалим. Однак серед більш як двохсот жертв торгівлі людьми, якими нині у Польщі опікується La Strada, не лише жертви примусової проституції:

„Торгівля людьми здійснюється не лише з метою примушення до проституції – це значно ширший феномен. Останнім часом стає все більше чоловіків, яких примушують працювати у різних сферах або навіть просто жебракувати”.

Близько половини жертв цієї сучасної работоргівлі примушують до проституції. Решта – працює за мізерну платню у сільському господарстві або на виробництві. Більшість жертв дуже молоді, часто просто діти. Злочинці цілеспрямовано вишукують їх серед зневірених бідністю і безробіттям.

Рада Європи ще 2005 року прийняла спеціальну Конвенцію проти торгівлі людьми. Цей документ, як сподіваються правозахисники, дозволить запровадити єдині в Європі стандарти протидії цьому виду злочинності. Ганно Гартіґ з Генерального директорату з прав людини Ради Європи пояснює:

„Торгівля людьми – це порушення прав людини і ми вважаємо, що нам потрібні певні норми для захисту жертв. Нас не вдовольнить існування цих норм на папері, ми домагатимемося, аби вони втілювалися на практиці. Має бути нагляд за тим, як держави дотримуються взятих на себе зобов’язань”.

Нині Рада Європи у різних країнах проводить серію семінарів та інформаційних заходів, на яких правозахисники розповідають про проблему торгівлі людьми. Вони наголошують, що очікують від законодавців якнайшвидшої ратифікації Конвенції про протидію торгівлі людьми. Ганно Гартіґ:

„Рада Європи розпочала кампанію, аби привернути до цієї проблеми увагу громадськості, неурядових організацій, урядів, міністерств і закликати до якнайшвидшої ратифікації конвенції. Ми сподіваємося, що до кінця року буде вже, щонайменше, десять країн, де відбудеться ратифікація. Адже тоді конвенція зможе набути чинності”.

На сьогодні документ ратифікували лише сім європейських країн. Україна є однією з країн, громадяни якої чи не найчастіше стають жертвами торгівлі людьми. Верховна Рада конвенцію Ради Європи поки не ратифікувала, однак це може статися вже до кінця року, сподівається юрист українського бюро La Strada Мар’яна Євсюкова. Поки ж закон про ратифікацію проходить складний процес узгодження:

„Минулого року законопроект про ратифікацію, розроблений мінюстом було передано до секретаріату президента. У липні минулого року його повернули до міністерства юстиції для того, щоб доопрацювати низку положень, які суперечать деяким міжнародним нормативно-правовим актам, а також щоб привести нормативно-правову базу України у відповідність із цим документом”.

Хоча процес затягується Мар’яна Євсюкова зазначає, що українські законодавці у співпраці із неурядовими організаціями вже досягли деяких успіхів. Зокрема важливим кроком вона називає внесення змін до Кримінального кодексу України, якими було розширено і уточнено визначення торгівлі людьми як злочину. Адже без такого визначення притягувати до відповідальності злочинців буде дуже важко, каже юрист La Strada.

„Визначення торгівлі людьми було максимально наближено до визначення Палермського протоколу. Це свідчить про те, що парламент знається на проблемі і є розуміння, що її треба вирішувати. Сподіваємось, що дана редакція статті полегшить для правоохоронних органів розкриття цих злочинів. Але хочу наголосити на тому, що в Україні кожного року все більше і більше кримінальних справ відкривається за статтею 149, але до суду доходить лише третина або і менше. Вироків взагалі лише від десяти до двадцяти відсотків. Тому тут треба дивитися ще з точки зору кримінально-процесуального законодавства. Це ще стосується надання адвокатів та юристів для осіб, які потерпіли від торгівлі людьми”.

Отже роботи юристам, правозахисникам і законодавцям ще дуже і дуже багато. Дуже важливо, аби європейські країни краще координували свої зусилля у протидії торгівлі людьми – тоді результат буде набагато кращий, наголошує Мар’яна Євсюкова. За її словами, саме у цьому допоможе Конвенція Ради Європи про протидію торгівлі людьми. Важливо також, що конвенція є не просто декларативним документом. Ратифікувавши її, країна бере на себе серйозні зобов’язання. Передбачено, що за їх виконанням стежитиме спеціальне контрольне відомство при Раді Європи.