1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Конкурс Євробачення в Києві: Україна вже виграла

Леся Юрченко, Захар Бутирський21 травня 2005 р.

Увечері суботи до української столиці Києва буде прикута увага мільйонів телеглядачів з усього світу. У цей день пройде ювілейний, 50-ий фінал пісенного конкурсу Євробачення. Рік тому, коли українська співачка Руслана, виборола для своєї батьківщини право проводити цьогорічне змагання, багато хто сумнівався, чи зможе Україна організувати найбільше в Європі телешоу. Ці сумніви виявилися безпідставними, й

https://p.dw.com/p/APAk

оновлена помаранчевою революцією Україна презентує себе світові з найкращого боку.

Пісенний конкурс Євробачення – це не лише змагання на кращого виконавця. Для країни, яка його проводить, – це передусім кілька годин реклами в найкращий телевізійний час. Тому не дивно, що Україна дуже ретельно готувалася до цього тижня в травні.

Чисті тротуари, побілені стіни будинків, свіжопофарбовані вікна й новенькі водостоки. У центрі Києва – сліди генерального прибирання, яке, за слов»янською звичкою, проводять перед прибуттям гостей здалеку. Загалом делегації з 39 країн мали оцінити шарм української столиці. Віце-прем»єр Микола Томенко однозначно пов»язує таку ретельну підготовку ще й з політичними змінами, що трапилися в Україні кілька місяців тому:

«Історичність цього конкурсу полягає в тому, що лише кілька днів тому президент україни і уряд україни відзначали перші сто днів на чолі нової влади в Україні і ви є свідками того як відроджується нова демократична європейська країна яка називається Україна».

Утім, лише рекламою Україні, конкурс, звісно, не обмежується. Тисячі гостей, що прибули на свято музики до Києва, налаштовані радше «пофестивалити», аніж робити далекоглядні висновки про європейські перспективи України. Приміром, Марті Гайкінен, який прибув до Києва з далекої Фінляндії, особисто відвідав кожне «Євробачення» протягом останніх 15 років. Він і гадки не мав, що побачить таке дійство в Україні:

«Євробачення – це наше хоббі. Ми дуже його любимо, любимо музику. І те, що зробила Україна – це феєрично!»

Палац спорту, який обтягнули зеленою сіткою з жовтогарячими лампочками, має продемонструвати рівень технічних можливостей. Не менш складним та сучасним є й облаштування сцени в Палаці спорту. Все дуже гарно з точки зору операторської роботи, зауважують в розмовах іноземні оператори.

Ян Феддерзен є одним з найвідоміших у Німеччині журналістів, які пишуть про пісенні конкурси Євробачення. Він приїхав до Києва на початку цього тижня, і в інтерв”ю “Німецькій хвилі” не міг утриматися, аби не висловити захоплення всім побаченим:

”Місто мене надзвичайно вражає. До того ж, з політичної точки зору, просто неймовірне відчуття перебувати в столиці помаранчевої революції. Київ – дуже гарний. Я уявляв собі його зовсім інакшим, не знав, що це місто таке пагористе й має стільки гарних будівель. З точки зору німця одразу впадає в око, що Київ неймовірно чистий. Його мешканці надзвичайно привітні й завждиготові допомогти. Все дуже сердечно і по-європейськи”.

Якщо пригадати публікації в західно-європейській пресі, які з”явилися після перемоги українки Руслани на конкурсі Євробачення-2004 в Стамбулі, то спадає на думку передусім скепсис, з яким всі думали про організацію ювілейного змагання в Україні. Чи справдилися ці сумніви рік по тому, запитали ми в Яна Феддерзена:

”Дозволю собі зазначити, що я особисто ніколи не сумнівався, що Україна зможе все добре організувати. За історію конкурсу Євробачення змагання прекрасно організовували й інші, менші пострадянські країни, як то Латвія чи Естонія. Зрештою, й сама організація Євробачення завжди допомагає в тому, щоб усе вдалося. У Києві все ідеально організовано. Для мене, як для журналіста стоворені найкращі умови для роботи. Концертний зал дуже гарний. Як на мене, то просто сенсаційний дизайн молодого українського художника. Навіть добряче подумавши, мені важко знайти якісь зауваження”.

Німеччина пов”язує цього року свої сподівання на перемогу в конкурсі зі співачкою на ім”я Ґрасіа, яка, до речі, матиме в суботу виступ одразу після українського гурту ”Greenjolly”. Поки враження німкені від перебування в Києві дуже позитивні, каже Ян Феддерзен:

”Їй дуже подобається. Я тільки-но розмовляв з нею, і вона дуже позитивно відгукувалася про місто, про організацію конкурсу й про все, що її оточує. Хоча й казала, що через репетиції має небагато можливостей гуляти Києвом”.

Звісно, що нас не могло не цікавити, як німецький експерт оцінює шанси українців на конкурсі цього року. Ян Феддерзен висловив сумнів, що Україна зможе виграти в змаганні цього року, хоча, на його думку хлопці з ”Greenjolly” та їхній виступ навряд чи залишать глядачів байдужими:

”Як на мене, то це уже симпатичні молоді люди, які співають про свої революційні сподівання, і роблять це дуже завзято. Що мені в них особливо подобається, так це те, що вони представляють на конкурсі Євробачення новий музичний стиль. Тобто нарешті представлена не переважно легка поп-музика, а з”явився крутий реп. Водночас вони репують дуже привітно й з безумовним шармом. Я думаю, що вони дуже добре представлять Україну”.

Чимало професійних поціновувачів музики в Україні залишились байдужими до конкурсу Євробачення. Так, соліст популярного гурту «ВВ» Олег Скрипка вважає, що він є важливим для іміджу України. Однак представлена на конкурсі Євробачення музика, є, на його думку, переважно низькопробною. Саме шоу нічого не принесе для розвитку культури та професійної музики, переконаний Олег Скрипка:

«Я не проти естради, я дуже люблю естрадних виконавців, які справді вміють співати і грають під оркестр. Але на сьогоднішній день вони майже вимерли. Як у Європі, наприклад, зникли натуральні продукти, натуральне харчування. Тобто, нібито овочі красиві, але вирощені на гідропоніці. Чи молоко з консервантами, чи яблука з консервантами, чи сік нібито зі справжніх яблук. Але таких сортів, які вже хробаки не їдять».

Звісно, що музика, представлена на конкурсі Євробачення – це справа смаку. До того ж, як виявила група дослідників британського Оксфордського університету, провівши математичний аналіз минулих голосувань, вона відграє не найголовнішу роль при визначенні переможця. Про результати дослідження, які цього тижня було оприлюднено в журналі Physica A, розповідає Євген Некряч:

”Дослідження науково засвідчило, що мали рацію ті, хто підозрював глядачів з багатьох країн у голосуванні не з художніх, а суто з політичних симпатій. Торік британський телепрезентер Євробачення Террі Воґан, відомий тут своїм іронійним стилем коментарів конкурсу, сказав, що упереджене голосування сягнуло апогею. ”Хтось мусить це зупинити. Європейська спілка телерадіомовлення мусить втрутитися!” – не приховуючи посмішки казав Воґан. Тож торік серед найбільш ”політично” вмотивованих голосувань виявилися 12 очок від глядачів Білорусі для посередньої російської співачки, такий самий бал від норвежців шведам й обмін максимальними оцінками між Кіпром і Грецією. Загалом оксфордська команда розглянула голосування країн за 12 років й виявила, що британські симпатії відповідають загальноєвропейським тенденціям. А серед пар країн, що систематично обмінюються голосами названо Францію й Португалію, Боснію й Туреччину, Бельгію й Голландію і, як це не дивно, Хорватію й Мальту”.

Як голосуватимуть європейські телеглядачі цього разу, дізнаємося увечері суботи. Втім, одного з переможців цьогорічного конкурсу Євробачення, здається, вже визначено. Це – Україна, яка попри все ще значні економічні труднощі змогла на високому європейському рівні провести це змагання.