Конституція ЄС: важлива віха європейської історії

Довести затвердження Коснтитуції до переможного кінця було для Брюсселя завданням честі. Адже справа європейської інтеграції й так уже зазнала подвійного удару під час виборів до парламенту ЄС. Бо мало того, що явка виборців на дільниці була рекордно низькою, то ще й найбільшого успіху на виборах досягли партії євроскептиків.

Тож учасники саміту ЄС у Брюсселі не приховували свого задоволення тим, що текст Європейської Конституції таки урешті-решт вдалося затвердити. Канцлер Німеччини Ґергард Шредер з цього приводу заявив:

«Це дійсно – історичне рішення, яке ми ухвалили. Як ви всі знаєте воно далося нам не просто. Це – надзвичайно важлива віха нашої історії. З власною конституцією Європа стала міцнішою і більш політично керованою. Європа стала великою, як ми всі цього бажали».

Аби отримати детальнішу оцінку цієї події «Німецька хвиля» звернулася за кометарем до європарламентарія і колишнього члена Конституційного конвенту Клауса Генша. Відомо, що Конституція стала компромісом між 25 країнами-членами Європейського Союзу. Тож ми запитали пана Генша, чи для того, аби досягнути консенсусу довелося відійти від попереднього тексту, ухваленого Конституційним конвентом?

«Зовсім ні. Зверніть увагу на те, що у головних пунктах проект конституції зберіг свою структуру. І водночас він дає підстави для оновлення Європейського Союзу».

Ви дійсно вважаєте, що в майбутньому ухвалювати рішення в Брюселі стане простіше?

Клаус Генш:

”Принаймні простіше, аніж зараз. І рішення ухвалююватимуться частіше, оскільки тепер для цього потрібна більшість, а не консенсус. І це означає, що дієздатність Європейського Союзу значно підвищиться”.

Клаус Генш також вважає, що з ухваленням Конституції значно зросте роль Європейського парламенту:

”Європейський парламент значно посилиться завдяки Конституції. І коли вона стане чинною, буде також видно, що уряд ЄС, як і все інше, з чим має справу європейська політика, більше залежатиме від парламенту і, звичайно, також від політичного складу Європейського парламенту. Варто зазначити також, що параламент ухвалює рішення більшістю, як і кожен парламент світу. А цю більшістю обирають до парламенту громадяни”.

Все ж можна припустити, що у майбутньому буде більше суперечок між Радою міністрів ЄС з одного боку, і парламентом з іншого.

Клаус Генш:

”Це так, оскільки сферу прийняття парламентом спільних рішень розширено – це означає також і зростання кількості можливих суперечок. Але ми передбачили механізми, аби прийняття рішень не завдавало шкоди Союзу. Ми маємо схожу ситуацію у Німеччині: там є бундесрат і бундестаг. Якщо обидва не в стані домовитися, то створюється погоджувальний комітет. І вреші ми знаходимо обопільно прийнятне рішення або не ухвалюємо жодного”.

Поза ухваленням Європейської конституції другим важливим питанням порядку денного саміту був пошук кандидатури наступного президента Європейської Комісії. І тут серед учасників зустірчі не було такої одностайності. Чи слід причину цього шукати в результатах нещодавніх виборів до Європарламенту?

Клаус Генш:

”Це правильно. Звичайно, результати європейських виборів вплинули на вибір кандидата на посаду президента комісії. Зрештою Європейський парламент наприкінці липня повинен буде прийняти або відхилити пропозицію кандидатури від голів держав та урядів. І це означає, що вони будуть змушені трохи придивлятися до того, чого бажає більшість Європейського Парламенту. Зокрема, доведеться зважати на думку фракції християнських демократів, чия партія стала найвпливовішою у Європарламенті”.

Любомир Петренко