Конфлікт між Росією та Грузією: Москва все ще мислить категоріями „холодної війни“

Головною темою коментарів європейської преси є заяви Північної Кореї про те, що вона збирається незабаром провести перші випробування атомної зброї. Втім спершу звернімося до іншого конфлікту, між Росією та Грузією. З цього приводу німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Нині на Південному Кавказі читаються російські лекції. Вони стосуються безпосередньо грузинів, однак і європейцям при цьому є чому повчитися, зокрема про неоімперіальну зовнішню політику президента Путіна. Можна навіть подумати, що Москва ніби так і чекала на цей випадок з підозрою в шпіонажі, щоб показати самостійному, інколи, можливо, трохи зарозумілому президентові Саакашвілі, де висить великодержавний молот. Запровадивши транспортну блокаду й припинивши можливість банківських переказів, Росія проводить паралізуючу політику, мета якої – не просто помститися за чотирьох тимчасово затриманих російських офіцерів. У такий спосіб Грузію карають за її занадто прозахідний курс. Україна вже зазнала схожого досвіду. Це робиться для того, щоб нікому більше не захотілося попри волю Москви намагатися вступити в ЄС, а тим паче до НАТО, -

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung і робить далі такий висновок:

Ідеться у першу чергу про реанімацію геополітичного протистояння Росії з Америкою. Може навіть статися, що російські залякування досягнуть своєї мети, й захоплення Грузією на Заході трохи схлине. Може однак бути й так, що самі грузини покладуть відповідальність за погіршення обставин життя на своє керівництво. Це б означало, що Москва виграла гру, - переконана Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Лондонська газета Financial Times пише, що конфлікт між Росією та Грузією показує, що Москва не хоче змиритися з тим розкладом, що утворився після розпаду СРСР. Видання, зокрема, наводить такий факт:

Москва звинуватила кілька східноєвропейських членів НАТО в тому, що вони продавали Грузії радянську зброю. Якщо це правда, то це було немудро. Втім, головна проблема полягає в нездатності Росії погодитися з пострадянськими реаліями. Очевидно Путін твердо вирішив не допустити, щоб слідом за балтійськими державами ще й інші частини радянської імперії подалися на західну орбіту. Причина ж усього слід шукати в тому, що російський президент просто все ще мислить категоріями „холодної війни“, коли йшлося про ексклюзивні зони впливу тієї чи іншої держави. Грузія ж повинна була б мати можливість розвивати хороші відносини як з Росією, так і з Заходом. Від цього мали б зиск усі, - наголошує британське видання Financial Times.

Щодо планів Північної Кореї випробувати атомну зброю, французька газета Dernières Nouvelles d'Alsace пише:

Годі шукати логіки в діях Північної Кореї, цієї останньої сталіністської диктатури планети, що має за керівну систему параною. Тому важко сказати, як інтерпретувати заяву Пхеньяна про безпосередньо незабаром заплановані атомні випробування. Йдеться про своєрідне відлякування, про послання до власного народу (...) чи може про заклик до переговорів щодо поставок харчових продуктів у обмін на мораторій? - запитує видання Dernières Nouvelles d'Alsace з Франції.

Німецька Abendzeitung, що виходить у Мюнхені, намагається в такий спосіб відповісти на нього:

Заява КНДР про наміри провести випробування атомної зброї – це не просто погроза, це ескалація. Це також сповнена відчаю спроба пхеньянського режиму домогтися серйозного сприйняття. Утім, оскільки від нього дистанціювався навіть Китай, це означає, що самотність північно-корейського правителя Кім Чен Іра стає дедалі очевиднішою. Тепер, коли його притиснули спиною до стіни, він погрожує атомною зброєю. Іншого виходу з ізоляції Кім Чен Ір не бачить. Дуже важко вступати в переговори з такою особою. Однак це все ж розумніше, ніж чекати безнаслідкового повалення режиму в Північній Кореї, ризикуючи при цьому можливістю розпалення атомної війни в Східній Азії, - радить мюнхенська Abendzeitung.

У продовження теми іспанська газета Corriere della Sera пише:

Північна Корея дає початок новій кризі в той час, як загострюється конфлікт навколо атомної програми Ірану. І знову Організація об’єднаних націй не вирізняється одностайністю в ставленні до цього. В той час, як посли США виносять проблему навколо ядерних випробувань Північної Кореї на порядок денний Ради безпеки, Росія і Китай, хоча й вимагають від КНДР відмовитися від небезпечних намірів, все ж переконані, що цією проблемою має займатися не ООН, а шістка держав, які традиційно вели переговори з цієї теми і до яких окрім вищеназваних країн належать ще Південна Корея та Японія, - зауважує Corriere della Sera.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко