Єдність Бельгії захиталася?

Альберт ІІ заявив, що зречеться королівських повноважень 21 липня, у день святкування Дня Бельгії. На його переконання, принц Філіпп готовий до того, щоб виконувати обов'язки монарха. Втім, коли про це запитали бельгійського принца, який нині перебуває з офіційним візитом у Таїланді, він ухилився від прямої відповіді: "Я... ми подивимося, коли цей момент настане".

На відміну від Нідерландів, де подібне вже в історії країни траплялося, у Бельгії вперше за 180-літню історію держави монарх добровільно зрікається престолу. Лише батько нинішнього короля Леопольд ІІІ поступився троном, але цей крок був вимушеним, зважаючи на роль, яку цей монарх відіграв під час окупації Бельгії під час Другої світової війни.

З гульвіси в королі-улюбленці

Альберта ІІ коронували на престол у 1993 році, коли помер його попередник, старший брат Бодуен І. На відміну від попередника - глибоко релігійної людини - Альберт ІІ мав славу гульвіси. Втім, нового монарха бельгійці полюбили, оскільки саме йому завдячують єдністю Бельгії. Найважливіші групи бельгійського населення - фламандці, які розмовляють нідерландською, та франкомовні валлони - дедалі більше віддаляються одна від одної.

Нині найсильніша партія країни - Новий фламандський альянс - прагне розподілу держави. У 2010-2011 роках політична напруга навіть призвела до урядової і державної кризи, під час якої Бельгія понад півтора року перебувала без уряду. Країні загрожував розпад.

Король-рятівник

У розпал політичної кризи наприкінці 2010-го Альберт ІІ, звертаючись до підданих з різдвяною промовою, сказав: "Мені здається, що мистецтво досягати компромісів за останні роки забулося в нашій країні". Політиків він закликав взяти на себе відповідальність за ситуацію: "Настав час, коли по-справжньому мужнім є рішучий пошук компромісу для об'єднання, а не загострення протиріч".

Тож, тим, що нині Бельгія має стабільний уряд, треба завдячувати не тільки прем'єрові Еліові Ді Рупо, а й королю Альбертові ІІ.

Позашлюбна донька

Утім, здається, не тільки політика та вік докучили монархові. Членам королівської родини закинули марнотратство. Довелося суттєво скоротити кошти на утримання некоронованих членів монаршої родини. На майбутнє ж взагалі вирішили обкладати їхні доходи податком - як і всіх бельгійців.

Та й сам монарх потрапив у пікантну ситуацію: 45-літня Дельфіна Боель претендує на батьківство Альберта ІІ і намагається довести це в суді. Поки що від тесту ДНК короля захищає конституція. Однак, зрікаючись престолу, Альберт позбавляється цього захисту. Чим завершиться судовий поцес - невідомо. Однак схожість претендентки на приналежність до королівського роду із Альбертом ІІ вражаюча.

Чи зможе Філіпп, як його батько, бути стабілізуючою ланкою для Бельгії, чи навпаки - стане свідком розпаду країни, лише частково залежить від його особистості. Більшою мірою на королівську долю принца впливатиме розвиток політичної ситуації. Нині голоси на користь розпаду Бельгії притихли. Однак під час виборів наступного року все може змінитися.