Країна іммігрантів зачиняє двері на замок?

За законопроект про скасування лотереї розіграшу “грін-карт” проголосувало 273 конгресмена, проти – 148. Під час дебатів конгресмени-республіканці, які виступали за ухвалення законопроекту, обґрунтовували необхідність такого кроку тим, що серед її переможців можуть бути потенційні терористи. Конгресмен-республіканець від штату Вірджинія Роберт Гудлате відкрито заявив, що “лотерея ставить під удар національну безпеку США”. Зовсім інші аргументи наводили конгресмени від Демократичної партії. Вони вважають, що лотерея була єдиним шансом для тисяч мешканців з відсталих країн почати життя з чистого аркушу, втекти від злиднів, воєн і суспільних катаклізмів, забезпечивши гідне життя якщо не собі, то принаймні своїм дітям й онукам.

Утім, перемогли республіканці. До них долучилися й деякі демократи, які зауважували, що лотерея розіграшу “грін-карт” у нинішньому вигляді справді не гарантує того, що під виглядом шукачів кращої долі до США не приїдуть терористи. З ними погоджується й відомий у США експерт у галузі імміграційного права Франсуа Мазор з Філадельфії:

„Законопроектом передбачається, що з 1 жовтня 2006 року лотерея розіграшу „грін-карт” скасовується. Це означає, що буде скасовано й ту лотерею, на участь у якій було подано заявки в 2005 році. На мою думку, лотерею треба було скасувати давно. Оскільки вона дає можливість отримати право на постійне проживання в США не тим особам, у яких могла б бути зацікавлена Америка, а зовсім випадковим людям, а то й небезпечним для країни потенційним злочинцям чи терористам. Гадаю, що набагато продуманіша система прийому іммігрантів існує в Канаді, де перед тим, як отримати статус постійного мешканця країни, треба набрати відповідну кількість балів, відповідаючи таким критеріям як фах, сімейний стан, вік, знання англійської чи французької мов тощо. Таку форму імміграції варто було б запозичити й Америці. Це було б корисно як нашій країні, так і тим особам, які приїдуть сюди й будуть одразу працювати, а не сидіти й чекати соціальної допомоги. Адже іммігранти без знання мови, без відповідного фаху багато років поспіль тут не живуть, а страждають.”

Що таке “грін-карта”? Це документ, який дає іммігранту право легально жити й працювати в США. Перші такі документи були зеленого кольору. Через це їх і назвали “грін-карта”, тобто “зелена картка”. Хоч колір “грін-карт” вже давно змінився, стара назва прижилася й нині вживається навіть в офіційних документах. Спочатку її отримували іммігранти-біженці й ті, хто діставав у США політичний притулок. Але в 1990 році американський конгрес ухвалив поправку до Закону про імміграцію, якою передбачалося “бронювання” для мешканців різних країн світу 50 тисяч імміграційних віз з правом на постійне проживання в США. З метою справедливого й рівномірного розподілу цих віз і було започатковано лотерею. Скасовуючи її, конгресмени насамперед мали на меті боротьбу з потенційними терористами. Адже в списку країн, вихідці з яких могли виграти “грін-карту” шляхом лотереї, значилися такі, як Афганістан, Індонезія, Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Йорданія, Ємен, Сирія, Лівія та інші. Можливо, саме тому відразу після ухвалення законопроекту це рішення Палати представників підтримав президент США Джордж Буш.

Утім, більшість імміграційних експертів та адвокатів переконані, що американський Сенат, який має розглядати ухвалений Палатою представників законопроект у лютому 2006 року, докорінно змінить його. Але майже всі переконані: лотереї розіграшу „грін-карт” більше не буде. Так, зокрема, вважає адвокат з імміграційних питань з великим досвідом роботи Таня Дурбак зі штату Нью-Джерсі:

„Це ще не закон, а лише проект закону. Гадаю, що в Сенаті буде велика дискусія довкола нього, й сенатори захочуть багато що змінити. Там є доволі сильне лобі, яке не захоче ухвалення такого документу. Можу з упевненістю сказати, що законопроект не буде тотожним тому, яким його ухвалила Палата представників. Хоч очевидно й інше – важко буде відхилити геть усі положення цього законопроекту, зокрема положення про скасування лотереї розіграшу „грін-карт”. Очевидно, що ця лотерея зовсім не відповідає нинішнім вимогам й викликам часу.”

Останні 15 років українська громада в США поповнювалася за рахунок іммігрантів, які виграли “грін-карти” в лотерею. Саме вони поповнювали українські громадські організації, були тією “свіжою кров”ю”, якої так потребує українство закордоння. Адже повоєнна імміграція – це здебільшого вже люди похилого віку, а їхні діти в більшості асимілювалися. Отже, передавати естафету, тобто розбудовану інфраструктуру української Америки, представники повоєнної імміграції збиралися саме тим українцям, які прибули до США, вигравши омріяну “зелену картку”. Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський уважає, що Америка обмежує імміграцію з огляду на такі причини:

„Це є частково наслідки 11 вересня. Відтоді багато речей відбулося, які є несумісними з концепцією Америки. Бо Америка все ж таки є країною іммігрантів. Але під покришкою державної безпеки міністерство національної безпеки допустило багато порушень, які підважують демократичні принципи Америки, як країни іммігрантів. Фактично Америка є за кількістю населення третя країна в світі, і вона не хоче дуже збільшувати своє населення. Зокрема, з огляду на безробіття, великі проблеми зі споживанням енергії тощо. Тому це все треба певною мірою збалансовувати.”

Найвірогідніше, що лотерея розіграшу “грін-карт” вже наступного року стане історією. Теракти 11 вересня 2001 року продовжують змінювати Сполучені Штати до невпізнанності. Схоже на те, що донедавна гостинна й привітна для іммігрантів з усього світу Америка надовго зачинить свої “вхідні двері” на замок.