Кримські татари відзначають 60-річчя депортації акціями протесту
6 лютого 2004 р.Реклама
Кримські татари планують відзначити 60-річчя депортації кримсько-татарського народу з Криму цілим рядом акцій протесту, що триватимуть до середини травня, дати початку примусового виселення татар з півострова. Німецький політолог Сьюзан Стюарт пояснює таку ситуацію непрозорістю структур влади в Криму.
Кримські татари вимагають повної реабілітації кримсько-татарського народу і відновлення на півострові кримсько-татарської національної автономії. Поки що акції протесту обмежуються Судаком, але до середини травня вони поширяться на весь Крим. Слово нашому кореспонденту Валентину Карайвану:
"Кримські татари хочуть нагадати, що навіть напередодні 60-ї річниці їх депортації з Криму, яку відзначатимуть у травні, влада в Україні та Криму робить занадто мало щоб відновити втрачені репатріантами права. Тому учасники акції вимагали повної реабілітації кримськотатарського народу і навіть відновлення їх національної автономії на півострові. Ще однією вимогою репатріантів є припинення незаконних, на їхню думку, приватизації та розпродажу землі в Криму. Повернувшися з депортації, кримські татари зіткнулись із небажанням місцевої влади надавати їм земельні ділянки і тому в автономії почастішали випадки самозахоплень землі репатріантами. Це, в свою чергу, не подобається місцевому населенню, більшість якого складають росіяни, і в деяких регіонах, зокрема Східному Криму, почали організовуватися козачі формування, нібито для підтримки громадського порядку. Як вважає член Меджлісу Надир Бекіров, такі напіввійськові формування створюються не без підримки влади, яка не бажає задовольняти законні вимоги кримських татар і провокує міжетнічне протистояння на півострові. Вже відбулося кілька зіткнень між депортованими і козаками, постраждалі є з обох боків і тому репатріанти вимагають ліквідації козачих структур. У свою чергу, ліві та проросійські організації півострова вже виступили із заявою, в якій вимагають від органів державної влади України та Криму заборонити діяльність Меджлісу, як "незаконної націоналістичної організації, що є джерелом міжнаціонального напруження в Криму".
Німецький політолог, спеціаліст з міжнаціональних конфліктів університету в Маннгеймі Сьюзан Стюарт вважає, що плановані акції слід розглядати в контексті новітньої історії кримсько-татарського народу. На початку 90-х років до Криму повернулася велика група кримських татар. Через високу інфляцію на Україні в то роки їхні грошові засоби виявилися дуже обмеженими, - нагадує Сьюзан Стюарт:
"Водночас вони неодмінно прагнули знайти свою нішу в економічному, політичному, суспільному житті України. Але виявилося, що їхні колишні місця вже зайняли інші люди, які живуть у Криму вже протягом кількох десятиліть чи навіть століть. Ясно, що подібні ситуації не могли не призводити інколи до сутичок. Але головна проблема незадоволення кримських татар, на мою думку, пояснюється надзвичайною непрозорістю структур влади на півострові. Цю непрозорість ще раз наочно продемонструвала ситуація з розподілом землі. І саме небажання властей вести діалог з населенням є живильним середовищем для конфліктів між кримськими татарами з одного боку та слов"янським населенням - з іншого".
Крім того, на думку Сьюзан Стюарт, нинішні протести слід розглядати також в контексті січневих заворушень навколо питання приватизації землі:
" Справа в тому, що з часів повернення кримських татар до Криму, вони весь час відчувають, що не отримали від українських властей того, чого вони вимагали і на що вони, на їхню думку, мають право. Раніше такими гострими питаннями були виборче право, представництво в парламенті Криму, громадянство. Зараз такою гострою проблемою є проблема власності на землю, особливо на Південному Березі півострова. На мою думку, це все підігріває пристрасті напередодні ювілею депортації".
Сьюзан Стюарт нагадала, що свого часу власті Криму проводили досить дивну політику розселення кримських татар:
"Власті в Криму намагалися поселити кримських татар не там, звідки походять вони чи їхні предки. А більшість переселенців прагнули повернутися на старі місця. На жаль, ці старі місця були переважно на Південному Березі Криму, який дуже високо ціниться туристами. Саме це й гальмувало вирішення проблеми".
На думку Сьюзан Стюарт, уряд України досить часто зволікав з розв"язанням нагальних проблем переселенців. Однак, каже німецький політолог, у певні періоди й у деяких питаннях український уряд дуже активно співпрацював з кримськими татарами:
"Тоді кримські татари однозначно підтримували український уряд, що було дуже доречно, тому що тоді уряд України ще побоювався, що Росія може поставити під сумнів приналежність Криму Україні. Тоді кримські татари слугували підтримкою уряду. Але все ж таки не такою великою підтримкою, щоб уряд прагнув повністю задовольнити їхні вимоги".
Кримські татари вимагають повної реабілітації кримсько-татарського народу і відновлення на півострові кримсько-татарської національної автономії. Поки що акції протесту обмежуються Судаком, але до середини травня вони поширяться на весь Крим. Слово нашому кореспонденту Валентину Карайвану:
"Кримські татари хочуть нагадати, що навіть напередодні 60-ї річниці їх депортації з Криму, яку відзначатимуть у травні, влада в Україні та Криму робить занадто мало щоб відновити втрачені репатріантами права. Тому учасники акції вимагали повної реабілітації кримськотатарського народу і навіть відновлення їх національної автономії на півострові. Ще однією вимогою репатріантів є припинення незаконних, на їхню думку, приватизації та розпродажу землі в Криму. Повернувшися з депортації, кримські татари зіткнулись із небажанням місцевої влади надавати їм земельні ділянки і тому в автономії почастішали випадки самозахоплень землі репатріантами. Це, в свою чергу, не подобається місцевому населенню, більшість якого складають росіяни, і в деяких регіонах, зокрема Східному Криму, почали організовуватися козачі формування, нібито для підтримки громадського порядку. Як вважає член Меджлісу Надир Бекіров, такі напіввійськові формування створюються не без підримки влади, яка не бажає задовольняти законні вимоги кримських татар і провокує міжетнічне протистояння на півострові. Вже відбулося кілька зіткнень між депортованими і козаками, постраждалі є з обох боків і тому репатріанти вимагають ліквідації козачих структур. У свою чергу, ліві та проросійські організації півострова вже виступили із заявою, в якій вимагають від органів державної влади України та Криму заборонити діяльність Меджлісу, як "незаконної націоналістичної організації, що є джерелом міжнаціонального напруження в Криму".
Німецький політолог, спеціаліст з міжнаціональних конфліктів університету в Маннгеймі Сьюзан Стюарт вважає, що плановані акції слід розглядати в контексті новітньої історії кримсько-татарського народу. На початку 90-х років до Криму повернулася велика група кримських татар. Через високу інфляцію на Україні в то роки їхні грошові засоби виявилися дуже обмеженими, - нагадує Сьюзан Стюарт:
"Водночас вони неодмінно прагнули знайти свою нішу в економічному, політичному, суспільному житті України. Але виявилося, що їхні колишні місця вже зайняли інші люди, які живуть у Криму вже протягом кількох десятиліть чи навіть століть. Ясно, що подібні ситуації не могли не призводити інколи до сутичок. Але головна проблема незадоволення кримських татар, на мою думку, пояснюється надзвичайною непрозорістю структур влади на півострові. Цю непрозорість ще раз наочно продемонструвала ситуація з розподілом землі. І саме небажання властей вести діалог з населенням є живильним середовищем для конфліктів між кримськими татарами з одного боку та слов"янським населенням - з іншого".
Крім того, на думку Сьюзан Стюарт, нинішні протести слід розглядати також в контексті січневих заворушень навколо питання приватизації землі:
" Справа в тому, що з часів повернення кримських татар до Криму, вони весь час відчувають, що не отримали від українських властей того, чого вони вимагали і на що вони, на їхню думку, мають право. Раніше такими гострими питаннями були виборче право, представництво в парламенті Криму, громадянство. Зараз такою гострою проблемою є проблема власності на землю, особливо на Південному Березі півострова. На мою думку, це все підігріває пристрасті напередодні ювілею депортації".
Сьюзан Стюарт нагадала, що свого часу власті Криму проводили досить дивну політику розселення кримських татар:
"Власті в Криму намагалися поселити кримських татар не там, звідки походять вони чи їхні предки. А більшість переселенців прагнули повернутися на старі місця. На жаль, ці старі місця були переважно на Південному Березі Криму, який дуже високо ціниться туристами. Саме це й гальмувало вирішення проблеми".
На думку Сьюзан Стюарт, уряд України досить часто зволікав з розв"язанням нагальних проблем переселенців. Однак, каже німецький політолог, у певні періоди й у деяких питаннях український уряд дуже активно співпрацював з кримськими татарами:
"Тоді кримські татари однозначно підтримували український уряд, що було дуже доречно, тому що тоді уряд України ще побоювався, що Росія може поставити під сумнів приналежність Криму Україні. Тоді кримські татари слугували підтримкою уряду. Але все ж таки не такою великою підтримкою, щоб уряд прагнув повністю задовольнити їхні вимоги".
Реклама