1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Харків: українські прапори і російський "Шансон"

Роман Гончаренко1 вересня 2016 р.

Російську культуру в Україні утискають, стверджують у Москві. DW з'ясувала ситуацію на місці й напередодні навчального року поговорила з російськими українцями на сході країни. Репортаж з Харкова.

https://p.dw.com/p/1JtPu
Оперний театр у Харкові
Оперний театр у ХарковіФото: DW/R. Goncharenko

Перше, що кидається в очі в аеропорті, - реклама рейсів до Санкт-Петербурга через Мінськ. Після того, як Україна в 2015 році скасувала пряме авіасполучення з Росією, нішу заповнили білоруси. Півторамільйонний Харків, друге за розмірами українське місто, розташоване в 40 кілометрах від російського кордону, віддалився від РФ для тих, хто подорожує повітрям.
Дорога до центру проспектом Гагаріна йде уздовж багатоповерхівок, одну з яких прикрашає гігантський портрет першого радянського космонавта. Він був намальований напередодні подій на Євромайдані. Можливо, після російської анексії Криму та на тлі війни в Донбасі, портрет "простого російського хлопця" Гагаріна не з'явився б або був би меншим.

Мурал Гагаріна на однойменному проспекті
Мурал Гагаріна на однойменному проспектіФото: DW/R. Goncharenko

Харків міг повторити долю Донецька і Луганська. Сюди в лютому 2014-го втік з охопленої протестами столиці президент Віктор Янукович. Більшість жителів переважно російськомовного міста не довіряли новій владі в Києві. Навесні міцні хлопці, частина яких, за словами очевидців, приїхала на автобусах з російськими номерами, захопили обладміністрацію і підняли російський прапор. Але спецпризначенці звільнили будівлю.

Українські прапори і "Шансон"

Тоді з Росії лунали слова про утиски російськомовних українців. Ці аргументи чути й зараз. "Російські люди, російська культура стають об'єктом утисків і гонінь", - заявила в червні голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, згадавши країни Балтії та Україну. За її словами, це стосується сфери культури й освіти.
Щоб зрозуміти, чи справедливі такі закиди, потрібно пару хвилин постояти на центральній площі Свободи, прикрашеній синьо-жовтими прапорами. Місце, де був пам'ятник Леніну, знесений проукраїнськими активістами, обнесено парканом - йде реконструкція скверу. З динаміків на всю площу російською мовою лунає реклама радіо "Шансон".

Проросійський мітинг у Харкові. Березень 2014-го
Проросійський мітинг у Харкові. Березень 2014-гоФото: Getty Images/Afp/Sergey Bobok

Лагідна українізація

З кабінету Олександра Кизилова видно місце, де стояв пам'ятник радянському вождеві. "У мене є фотографії різних стадій демонтажу", - говорить завкафедрою методів соціологічних досліджень Харківського національного університету (ХНУ) імені Каразіна. У його словах немає ностальгії, а є цікавість людини, яка спостерігала за історією з вікна.

Кизилов із тих, чиї права, на думку Матвієнко, утискають - етнічний росіянин, виходець із сусідньої Бєлгородської області РФ. За даними опитувань, таких в місті, що за часів СРСР було великим промисловим і науковим центром, приблизно третина, а то й більше. Російська і українська ідентичність в Харкові "плаваюча", зазначає соціолог, їх важко розділити. "Жодного переслідування російськості тут не відчувається, - каже Кизилов. - Ніхто ніколи не буде змушувати тебе розмовляти українською мовою".

Ukraine Olexandr Kisilow aus Charkiw
Фото: DW/R. Goncharenko

За законом викладання у вузах повинно вестися тільки українською - як єдиною державною мовою. "Але нерідко студенти і викладачі вузів "знаходять спільну мову, зручну для них ", - посміхається Кизилов, даючи зрозуміти, що ця мова - російська. Це підтверджують також інші співрозмовники.

Менше російської в школах

Зрозуміти, як справи з середньою освітою, виявилося важче. Більшість шкіл Харкова - україномовні, їх в останні роки стало більше. "Чисто" російських шкіл в місті теж чимало, але вони явно побоюються спілкуватися з пресою. Деякі школи не відповіли на запити DW. Одна вчителька спочатку з радістю погодилася на інтерв'ю, але, поговоривши з директором, відмовилася. Викладач російської мови з іншої школи погодилася на анонімну розмову.

В її школі, де навчання ведеться російською мовою, у старшокласників - одна година російської мови і дві години російської літератури на тиждень, розповідає педагог. Раніше, за її словами, було вдвічі більше. З програми "прибрали Пастернака, Бродського, Гончарова, скоротили Булгакова". Це призводить до того, що в учнів, які продовжують спілкуватися російською у побуті, стало менше можливостей вивчати цю мову і культуру. "У мене як вчителя відчуття таке, що російська культура в небезпеці, - каже жінка. - Тому що про неї глибоко не говорять".

За останні два роки їй стало важче працювати, зазначає вчителька. "Мені зайвий раз висловитися, варто добре подумати", - говорить вона з гіркотою в голосі. Від деяких колег їй доводилося чути кинуте в спину слово "сепаратистка". При цьому педагог зазначає, що прекрасно знає і українську мову, возить своїх учнів на екскурсії в західну Україну і не відчувала там проблем.

Газетний кіоск
Газетний кіоскФото: DW/R. Goncharenko

Проблеми літніх росіян

Найкраща ілюстрація двомовності в Харкові - газетні кіоски з виданнями обома мовами або плакати на фасаді Театру опери та балету, що рекламують концерти як російською, так і українською мовою. У місто їздять артисти з Росії, але, судячи з афіш - це в основному ті, хто не підтримує політику Кремля. Восени в Харкові виступлять "Машина часу", Тетяна і Сергій Нікітіни.

В цілому в Харкові, як і раніше, домінує російська мова, точніше - її українська версія, але українська помітно посилила свої позиції в порівнянні з першим десятиліттям незалежності. Якщо вивіски магазинів є і російською, і українською, то всередині цінники і найменування товарів на упаковках, в основному - українською. На телебаченні української мови стало більше і на місцевих каналах. "Фактично більша частина населення міста інтегрувалася в українську реальність", - говорить Кизилов.

Проблеми, за його словами, має невелика частина переважно літніх людей, що переїхали в радянські часи з Росії, які не знайшли себе в новій Україні, в тому числі - через занепад економіки. "Для них ближче залишається Росія, - каже соціолог. - На цьому тлі є ідея реставрації СРСР, яку підтримують 8-10 відсотків харків'ян".

Російська – усна, українська письмова

Українська міцно закріпилася як мова діловодства. Це відразу відчуваєш у Центрі надання адміністративних послуг. Тут - все українською: зразки документів, інформація на електронному табло, виклик відвідувачів. Сайт центру - повністю україномовний, є версія для слабозорих, російської - немає.

Але якщо хтось звертається російською - не проблема, запевняє начальник управління Ірина Синицька. Для отримання прописки або паспорту документи більше не треба заповнювати самим, це робить персонал центру - відразу українською мовою. "Ми ж в Україні живемо", - щиро дивується вона, ніби не розуміючи запитання. За її словами, скарг на використання української не було, а був "зворотний випадок": один відвідувач поскаржився, що до нього звернулися російською.

З українською - легше

Російська мова має в Харкові статус регіональної, городяни можуть нею користуватися, заповнюючи документи. На практиці чиновники, схоже, більше працюють з українською. Не виключено, що одна з причин зручність - простіше оформити один документ, ніж два.

Харків залишається де-факто двомовним містом і, як кажуть мешканці, ситуація навряд чи зміниться в майбутньому. В аеропорті рейси оголошують трьома мовами: українською, російською та англійською.

Що правда, а що пропаганда: харківські школярі намагаються просвітити німців

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій