1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Куди і як розширюватися далі Євросоюзу

12 серпня 2004 р.

Німецькі газети вміщують коментарі, присвячені візиту канцлера Німеччини Ґергарда Шредера до Румунії та Болгарії. Ця поїздка глави німецького уряду має символізувати підтримку планів Бухареста й Софії долучитися 2007 року до Європейського союзу. Видання використовують однак візит канцлера передусім для роздумів над перспективами ЄС, зокрема щодо України.

https://p.dw.com/p/AM1n

Так, у статті під назвою ”Далекий Схід Європи” газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ пише:

Через три місяці після епохального розширення Європейського союзу на схід, після вступу до нього десяти держав, не залишається сумнівів у тому, що 2007 року до спільноти долучаться також Болгарія та Румунія. Тому ледь не рутиною виглядатиме те, коли під час свого візиту канцлер хвалитиме обидві балканські держави за їхні зусилля в підготовці до вступу. Отже, ніби зовсім природньо розширення Євросоюзу просувається далі на схід і вже неазабаром досягне Чорного моря. А що далі? Вступ України? Чи Молдови? Білорусії? Чи навіть Росії? –

Запитує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і веде далі:

Президент Єврокомісії Романо проді одного разу сказав, що Європейський союз має оточити себе ”колом друзів”. Однак все виглядає на те, що ці друзі потроху тікають. Натомість на місці бажаного кола з”являється лінія, лінія поділу на сході Європи – від Нарви в Естонії і до румунсько-українського кордону. Виникає нова завіса. Вона ніби й не залізна, але й шовковою її не назвеш. Приклад – Україна. У той час, як Болгарія та Румунія вже не перший рік орієнтуються на Захід, керівництво в Києві під проводом Леоніда Кучми нині розчаровано відвертається від нього. Вступ до НАТО як найважливішу стратегічну мету тільки-но було викрислено з військової доктрини України. Жага досягти повноцінного членства в ЄС в Україні теж уже охолола. Натомість вона демонстративно шукає порятунку в безперспективній економічній спільноті з Казахстаном, а також слов”янськими братами Росією й Білоруссю, –

пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Далі видання наголошує на тому, що процес наближення України чи інших нових сусідів ЄС до спільноти не почнеться автоматично навіть після того, як у них будуть замінені нинішні режими:

Все не вийде так просто. На відміну від балтійських держав чи Болгарії з Румунією ці нові сусіди ЄС внутрішньо все ще залежать від дуже різних чинників. Їхнє населення розривається між принадами Заходу та традиціями Сходу. Хоча західне суспісльство не дуже поспішає їм допомагати, воно саме не може бути зацікавленим у тому, щоб на нових кордонах розросталася прірва між різними рівнями добробуту та безпеки. Концепція Заходу щодо нових сусідів має правильний початок, орієнтуючись на посилену кооперацію, а не на членство в ЄС. Однак цього недостатньо. Захід повинен більш цілеспрямовано, ніж дотепер, надавати підтримку пригнобленим громадянським суспільствам в Україні чи в Білорусі, активніше спонукати їх до боротьби за демократію. Особливо важливо це зараз, коли залишається кілька місяців до важливих виборів у цих країнах, які вже знову нагадують собою відомі візерунки державної маніпуляції, - наголошує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Критичний коментар щодо подальшого процесу розширення ЄС вміщує газета ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН:

Як тільки починаються перговори, то пропозиція на вступ у кандидата вже майже в кишені. Брюссель перевіряє, чи втілили кандидати діюче в ЄС законодавство у своїх внутрішніх законах, і після цього може розпочинатися процес вступу. Цей фатальний автоматизм повинен бути змінений. На прикладі Польщі можна чітко побачити, що всі закривали очі на проблеми нашого сусіда. За минулі 15 років у Польщі не створено стабільної партійної системи. Націоналістичні течії мають у суспільстві з його високим рівнем безробіття серед молоді досить великий вплив. Видно, що Польща стала зарано членом ЄС. Це ж стосується в перспективі й Румунії та Болгарії, які відвідує німецький канцлер, - підсумовує газета ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН.

На завершення – коментар газети ТАЦ , предметом якого стала відмова просвоювати президенту Росії Володимиру Путіну під час його візиту до Німеччини звання почесного доктора наук у Гамбурзькому університеті. Видання пише:

Отже, нічого не вийде з прсисвоєння почесного титулу російському президентовій й демократові-керівникові Володимиру Путіну. Таке попереднє рішення університету Гамбурга можна лише привітати. Однак дуже якось соромно виглядає обґрунтування: необхідна підготовка не може бути завершена до середини вересня. Вербальна акробатика на кшталт цієї досить відома. В Росії, приміром, коли звільняють чиновників, які потрапили в немилість, використовують формулювання ”у зв”язку зі станом здоров”я” , - пише газета ТАЦ.

Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко