Кінофестиваль ”Молодість” та його нові таланти
13 листопада 2004 р.На цьогорічному, 34-ому кінофестивалі ”Молодість”, демонструвалися 230 картин із більш, як 40 країн світу. Серед цих фільмів було й 36 німецьких. Три з них отрималм нагороди та відзнаки. Зокрема, в номінації ”Приз за кращий студентський фільм” перемогла стрічка ”Бог грає на саксофоні, диявол – на скрипці” студентки Мюнхенської кіношколи Александри Гулеа. Спеціальний диплом головного журі отримала короткометражна картина ”Вже мертвий” режисера Томаса Вендріха. Особливої відзнаки журі Міжнародної федерації кіноклубів удостоєно фільм Кіліана фон Кайзерлінгка ”Марко та Вовю”.
Фестиваль ”Молодість” уже давно перетворився на одну з головних подій культурного життя України. Завдяки своїй аполітичності й незаангажованості український кінофорум невпинно завойовує авторитет одного з найсерйозніших кінофестивалів Східної Європи. Директор із зв”язків Міжнародної асоціації кінопродюсерів FIAPF, член журі цьогорічної ”Молодості” Філіс Моллє звертає увагу передусім на демократичність кінофоруму:
”Я консультую понад 60 кінофестивалів у світі, проте подібного фестивалю не знаю. Перевага ”Молодості” полягає в тому, що журі однаковою мірою судить і студентські фільми, і ”короткий метр”, і повнометражні картини. У той час, як Венеціанський, Берлінський чи Каннський фестивалі сперечаються між собою, щоб запросити уславлених зірок, ”Молодість” надає нам шанс побачити не надто відомі, проте дуже цікаві й серйозні роботи”.
Кінофестиваль ”Молодість” завжди точно визначав напрямки розвитку молодого кіно й віднаходив серед учасників перспективних режисерів. Вийшовши зі стін Київського театрального інституту (який, до речі, нещодавно відсвяткував своє сторіччя) кіноконкурс надав путівку у великий кінематограф Брюно Дюмону, Фреду Келерману, Вадиму Абрашитову, Франсуа Озону, Тому Тикверу. Саме на ”Молодості” свій перший у житті приз за режисерський дебют ”Вавилон-20” отримав Іван Миколайчук. Генеральний продюсер кінофестивалю Олександр Роднянський переконаний у тому, що кінематограф не може існувати без системи глядацької та фахової екпертизи:
””Молодість”, незважаючи на свою ”молоду” назву й статус фестивалю, який спрямований на фільми-дебюти, як і був за часів Радянського Союзу дуже важливою і серйозною частиною кінопроцесу перш за все у Східній Європі, так і залишатиметься. Щодо ситуації з Україною, то проблема полягає не в статусі члена ЄС. Якщо ми для себе розуміємо мету як інтеграцію в мінародний контекст, то ми маємо діяти в такий спосіб”.
Цього року гран-прі фестивалю – статуетку ”Скіфського оленя” та 10 тисяч американських доларів отримала датська стрічка ”Після меси” Паприки Стеен. Це кінороздум про волю людини та можливість збудувати своє щастя. Інші два головні призи відбули до Угорщини та Ісландії. Не залишились поза увагою і німецькі кіномитці. У студентському конкурсі переміг фільм ”Бог грає на саксофоні, диявол- на скрипці”. Режисерка стрічки – студентка Мюнхенської кіношколи Александра Гулеа блискуче впоралась із нелегким завданням – розкрити внутрішній світ своїх документальних героїв – мешканців однієї з румунських божевілень. Говорить Александра Гулеа:
”Для мене дуже важливо – розповідати історії про рідну Румунію. Хоча я вже і там, мабуть, іноземка. Навчаючись у Франції та Німеччині я сформувала новий, західноєвропейський погляд на деякі речі, проте ментальність та естетика Румунї залишаються дуже близькими для мене”.
Фільм німецького режисера Томаса Вендріха ”Вже мертвий” вразив глядачів особливою щирістю, адже він пронизаний любов”ю та пошаною до людей старшого покоління. Майстерно знятий ненав”язливий сюжет стрічки побудований на контрапункті до назви. Цю картину німецький кінорежисер присвятив своєму дідусеві, і вона принесла Вендріху-молодшому почесний диплом кінофестивалю:
”Я мав на меті відтворити прекрасний гумор літніх людей наприкінці їхнього життєвого шляху. Саме це парадоксальне явище досі залишається для мене таємницею”.
Бурхливу дискусію критиків та журналістів викликала швейцарсько-німецька картина ”Моє ім”я Бах”. Режисерка цього фільму Домінік де Рівас уже дебютувала на ”Молодості” з короткометражною стрічкою 10 років тому. Її нова повнометражна картина розповідає про драматичний тиждень із життя німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха. Актуальним виявилося філософське підґрунтя стрічки – вічне протистояння влади закону та вічності мистецтва. Домінік де Рівас:
”Бах належить людству, а Фрідріх Другий – Німеччині й трішки Європі. Це було нелегко – віднайти баланс між обома королями: королем музики та королем Прусії. В реакції на книгу та фільм дуже тішить те, що глядач осмислює ці відносини”.
Торік фестиваль ”Молодість” першим підхопив ініціативу Берлінале у проведенні Кампусу талантів. З обдарованою молоддю цього року в Києві спілкувалися визнані метри – Отар Іоселіані, Богдан Ступка, Ролан Жоффе, Кіра Муратова, Геннадій Сидоров, Єжи Гофман. Окрім позаконкурсних програм ”Краще з Догми”, ”Еротичні історії”, ”Німецький бульвар” та ”Польська хвиля” глядачі насолоджувалися ретроспективами фільмів за участю Жана Габена, Яна Якуба Кольського, а також Ульріке Оттінгер. Зокрема, режисерка нової версії ”Дванадцяти стільців” привезла до Києва п”ять картин. Ось як сприймала їх київська публіка:
”Мені дуже сподобалося, як німці знімають, їхня картинка. На неї дуже просто й цікаво дивитися: євпропейські люди, європейський побут...”
”У автора дуже незвична манера подачі матеріалу, незрозуміла трошки, але оригінальна. Мені сподобалося, бо було дуже смішно”.
”Екперимент у кіно, у мистецтві завжди викликає в мене почуття поваги”.
”На мою думку, складнувато для сприйняття, бо розраховано на німецьку аудиторію”.
”Дещо незвичайно, але цікаво. Гра акторів джу виразна, особливо тієї жінки, яка пиячила там увесь фільм. Інтерпретація розгортання сюжету теж цікава. Такого я справді не очікувала. Але враження залишилося досить чітке”.
Доброю традицією ”Молодості” стало пошанування визнаних корифеїв кінематографу. Ікону Богоматері та почесного ”Скіфського оленя” уже отримали Маріо Монічеллі, Едвард Дмитрик, Єжи Гофман, Етторе Скола, Софі Лорен. За внесок у світовий кінематограф цьогоріч відзначено володоря ”Золотої пальмової гілки”, лауреата ”Оскара”, британського режисера Ролана Жоффе. Він поділився з нами такою думкою:
”Я гадаю, що в Україні багато талантів. І було б добре, щоб вони й надалі проявляли свої здібності. Для молодих українських митців цей фестиваль має стати поштовхом для створення кінотворів, гідних великих міжнародних кінофорумів”.