Лауреат 2005-го – “Угу”

Лауреатів обирають не за номінаціями “найкрасивіший”, “найкорисніший” або “найголосніший”. Мета акції інша: привернути увагу громадськості до проблем тих пернатих, які потребують особливого захисту. Адже, як свідчить статистика, кожному восьмому видові птахів у світі загрожує вимирання.

Побачити її досить складно, але за криком її пізнають одразу: сова, або, як її називають у Німеччині, “Угу”. Птах 2005-го року. Який вигляд має нічна мисливиця, теж усім добре відомо: сіро-коричневе пір”я, кругла голова, великі жовті очі й міцний гачкуватий дзьоб. З прадавніх часів цей величний птах, розмах крил якого сягає 180 сантиметрів, викликав у людей почуття поваги й страху. У Середньовіччі взагалі вважалося, що сови є провісницями смерті. Проте винищували їх здебільшого не через це, а як небажаних конкуренток при полюванні на дрібну дичину. У середині двадцятого століття сов у Німеччині практично не залишилося. Орнітологи нараховували лише близько 40 совиних подружжів. І це за умов, що в дорослих птахів немає природних ворогів. Завдяки суворим заходам охорони, сьогодні кількість совиних пар зросла до 850-ти. “Але захищати їх потрібно не менш, аніж раніше, - каже Торстен Вігарс, речник Німецької спілки захисту природи. – Якщо тепер і не від людини безпосередньо, то від техніки”:

“Сьогодні найбільшу загрозу для сов у Німеччині становлять лінії електропередач. Удар струмом – найповажніша причина загибелі птахів. Через те, що вони дуже великі - довжина їхнього тіла становить близько 70 сантиметрів, сови, сідаючи на вежі, торкаються струмопровідних частин.”

Згідно з доповненням до закону про Захист природи, до 2012 року всі небезпечні вежі електропередач у Німеччині мають бути переобладнані так, щоб цариці ночі “Угу” спокійно сідали на них, не наражаючися на ризик бути вбитими струмом. Ці величні птахи варті таких витрат, вирішив федеральний уряд.