Лейпцигський книжковий ярмарок - ярмарок "живих" авторів
27 березня 2004 р.Реклама
Минулий рік був "чорним" роком для книжкової торгівлі в Німеччині: стрімко впав продаж, закрилися численні видавництва і магазини. Приємний виняток - Лейпцигський книжковий ярмарок, який умудрився працювати з прибутком. Він - один з найбільших "книжних базарів" у світі, який щороку впродовж чотирьох весняних днів презентує десятки тисяч нових книжок більш як 2000 видавництв. "Ярмарок-2004" завершується в Лейпцигу в неділю.
У Німеччині два книжкових ярмарки - у Франкфурті-на-Майні і в Лейпциґу. Франкфуртський більший, гамірніший і відоміший. Він - номер один у світі. Найбільші торги книжковими ліцензіями відбуваються на Франкфуртському ярмарку. Лейпциґський - менший, камерніший. Але це не означає, що Лейпциґський ярмарок пасе задніх: представляючи величезну спонсорську програму зустрічей авторів з читачами, ярмарок у Лейпциґу все ж умудряється працювати з прибутком. Виявляється, у Лейпцига є своя, відмінна від Франкфурта, організаційна концепція, яка, як не дивно, дає позитивні фінансові результати. Щоб дізнатися, як вдається робити бізнес на книгах в економічно непростий час, ми зустрілися з керівником Лейпцигського книжкового ярмарку Олівером Циллє:
"Ми перш за все - ярмарок для відвідувачів, який спеціалізується на посередництві в продажу книжок між видавництвом і читачем. Це означає: реклама книжок не лише для публіки, але й для книжкової торгівлі".
Фахівці одностайні: минулий рік був найгіршим роком для книжкової торгівлі в Німеччині за останні півстоліття. Пояснення тут просте: у країні важке безробіття. Кон"юнктура падає вже третій рік поспіль. У такій ситуації людям не до книжок. Але саме минулого року Лейпцигський книжковий ярмарок відвідало майже 90 тисяч гостей - рекордне число. Як же ж вдається ярмарку в Лейпцигу плисти проти течії?
"Наш ярмарок працює з прибутком, бо він є доброю платформою не лише для німецьких, а й тих закордонних видавництв, які хочуть презентувати своїх авторів на німецькомовному ринку, прагнуть встановити партнерські зв"язки з німецькими видавництвами. Минулих три роки в нас був щонайменше п"ятивідсотковий приріст експонентів, постійно зростало число відвідувачів. Тому наш ярмарок стоїть на дуже солідній основі".
Лейпциг, як відомо, розташованій на Сході країни, а Франкфурт - на Заході. Франкфурт - фінансова столиця не лише Німеччини, але і Європи. Саме там розташований, приміром, Європейський Центральний банк Євросоюзу. Тому Франкфурт - місто дороге, якщо не сказати, дуже дороге, а Лейпциг значно дешевший. Тому дозволити собі приїхати сюди на ярмарок можуть не лише "кити" галузі, а й малі та дрібні видавництва, які мають змогу за невеликі гроші показати тут свою програму.
"Супровідні витрати в Лейпциґу, які становлять значну частину всіх видатків на участь у ярмарці, значно менші, ніж, приміром, у Франкфурті. Тут за 60 євро можна зняти номер в готелі середнього класу. Це перевага, яку ми активно використовуємо. Адже в нашій програмі є маленькі і дуже маленькі видавництва, які значно розширюють ярмаркову палітру. Для них кошти - важливий фактор. Ми хочемо, щоб участь у ярмарку для кожного такого видавництва в середньостроковій перспективі окупалася".
З цієї ж причини ярмарок у Лейпцигу, а не у Франкфурті, більше люблять видавництва із Східної та Південної Європи.
"Принципово ми працюємо в східноєвропейських країнах із спілками видавців, з інституціями, які можуть фінансово підтримати видавництва, організувати спільні стенди. На ярмарку менше окремих видавництв, бо вони дуже скрупульозно повинні калькулювати, на які ярмарки вони поїдуть, щоб тримати в розумних межах видатки. Деякі країни один рік є на ярмарку, а в інший їх нема, бо не вистачає коштів у бюджеті. Україна - приклад такої країни. Ми хотіли б мати її на кожному ярмарку. Але це фінансова проблема. Ми намагаємося налагодити контакти таких країн з німецькими видавцями, которі інколи перебирають на себе частину видатків. У підсумку можна сказати, що представництво цих країн на ярмарку стабільне з легкою тенденцією до зростання - і за числом експонентів, і за площею, яку вони займають".
Докорінно відрізняє Лейпциг від Франкфурта та обставина, що в центрі уваги ярмарку стоїть не видавництво з його видавничою програмою, а автор. Тому в рамках ярмарку проходить найбільший у світі читацький фестиваль "Лейпциг читає":
"Ми - ярмарок авторів, де можна з автором зустрітися, з ним подискутувати, просто доторкнутися до письменника. Ми ярмарок - в найкращому розумінні цього слова - для читача. І ми ярмарок, який підтримує читацький інтерес дітей та підлітків, торує їм шлях до книжки, адже чверть наших відвідувачів - молодь".
Книжковий фестиваль "Лейпциг читає" запросив нинішнього року понад одну тисячу авторів, які провели в місті за чотири дні понад 1200 читань, лекцій, зустрічей, диспутів, обмінів думок. "Лейпциг читає" - щонайменше в десять разів більший за будь-який інший читацький фестиваль у Німеччині, і, без сумніву, його немає з чим порівняти в Європі. Для лейпцигців і гостей міста - нелегка проблема вибрати для себе цікавинки. Тому студіювання проспекту фестивалю починається заздалегідь. А для того, щоб спростити пошук, на фестивалі організовано кілька спеціальних "клубів за інтересами" - наприклад, "Ніч детективу", "Лірика в замку", "Єврейські життєві світи" чи "Дебютанти". Відтак лірику справді читають не у маленьких вигородках на ярмарку, а в місцевому лейпцигському замку. А ніч детективу проходить у приміщенні Земельного суду.
"Це фестиваль відкриттів, а не лише тих зірок, яких ми і так добре знаємо і котрі представляють тут їхні нові книжки. Кожного року є молоді автори, яких відкриває наш ярмарок і які знаходять через Лейпциґ їхній шлях до німецькомовного читача".
Нинішній ярмарок подарував кілька приємних несподіванок. Так тут було значно розширено презентацію дитячої та юнацької літератури, зокрема розділ коміксів, який уперше був представлений японцями, які нині є "законодавцями моди" в цьому секторі літератури. Традиційно великим є в Лейпцигу розділ літератури для відпускників і мандрівників - путівників, подорожніх нотаток, карт, атласів. Кожне видавництво обирало для презентації книжок підходящу атмосферу. Так для презентації книжки про Тібет було обрано найбільшу в світі панораму - картину гори Еверест, яка вже кілька років відкрита в Лейпцигу.
Окрім вже традиційного фестивалю "Лейпциг читає" на нинішньому ярмарку було започатковано і новий - "Лейпциг слухає". Тут ідеться про літературні твори, записані на плівку чи на цифровий диск, які набирають дедалі більшої популярності. Шефство над цим фестивалем взяв мюнхенський журнал "Фокус" та редакція культури Середньонімецького радіо МДР.
Чимало експонентів Лейпцигського книжкового ярмарку виставляються, звичайно, і у Франкфурті. Що ж різнить ці два ярмарки? - запитав я в них. "Лейпциг розкутіший, - в один голос говорять вони. - Тут у центрі уваги навіть не книга, а літератори і література". "І завдяки такій атмосфері - сміється Олівер Циллє, - нам вдається робити свій бізнес".
У Німеччині два книжкових ярмарки - у Франкфурті-на-Майні і в Лейпциґу. Франкфуртський більший, гамірніший і відоміший. Він - номер один у світі. Найбільші торги книжковими ліцензіями відбуваються на Франкфуртському ярмарку. Лейпциґський - менший, камерніший. Але це не означає, що Лейпциґський ярмарок пасе задніх: представляючи величезну спонсорську програму зустрічей авторів з читачами, ярмарок у Лейпциґу все ж умудряється працювати з прибутком. Виявляється, у Лейпцига є своя, відмінна від Франкфурта, організаційна концепція, яка, як не дивно, дає позитивні фінансові результати. Щоб дізнатися, як вдається робити бізнес на книгах в економічно непростий час, ми зустрілися з керівником Лейпцигського книжкового ярмарку Олівером Циллє:
"Ми перш за все - ярмарок для відвідувачів, який спеціалізується на посередництві в продажу книжок між видавництвом і читачем. Це означає: реклама книжок не лише для публіки, але й для книжкової торгівлі".
Фахівці одностайні: минулий рік був найгіршим роком для книжкової торгівлі в Німеччині за останні півстоліття. Пояснення тут просте: у країні важке безробіття. Кон"юнктура падає вже третій рік поспіль. У такій ситуації людям не до книжок. Але саме минулого року Лейпцигський книжковий ярмарок відвідало майже 90 тисяч гостей - рекордне число. Як же ж вдається ярмарку в Лейпцигу плисти проти течії?
"Наш ярмарок працює з прибутком, бо він є доброю платформою не лише для німецьких, а й тих закордонних видавництв, які хочуть презентувати своїх авторів на німецькомовному ринку, прагнуть встановити партнерські зв"язки з німецькими видавництвами. Минулих три роки в нас був щонайменше п"ятивідсотковий приріст експонентів, постійно зростало число відвідувачів. Тому наш ярмарок стоїть на дуже солідній основі".
Лейпциг, як відомо, розташованій на Сході країни, а Франкфурт - на Заході. Франкфурт - фінансова столиця не лише Німеччини, але і Європи. Саме там розташований, приміром, Європейський Центральний банк Євросоюзу. Тому Франкфурт - місто дороге, якщо не сказати, дуже дороге, а Лейпциг значно дешевший. Тому дозволити собі приїхати сюди на ярмарок можуть не лише "кити" галузі, а й малі та дрібні видавництва, які мають змогу за невеликі гроші показати тут свою програму.
"Супровідні витрати в Лейпциґу, які становлять значну частину всіх видатків на участь у ярмарці, значно менші, ніж, приміром, у Франкфурті. Тут за 60 євро можна зняти номер в готелі середнього класу. Це перевага, яку ми активно використовуємо. Адже в нашій програмі є маленькі і дуже маленькі видавництва, які значно розширюють ярмаркову палітру. Для них кошти - важливий фактор. Ми хочемо, щоб участь у ярмарку для кожного такого видавництва в середньостроковій перспективі окупалася".
З цієї ж причини ярмарок у Лейпцигу, а не у Франкфурті, більше люблять видавництва із Східної та Південної Європи.
"Принципово ми працюємо в східноєвропейських країнах із спілками видавців, з інституціями, які можуть фінансово підтримати видавництва, організувати спільні стенди. На ярмарку менше окремих видавництв, бо вони дуже скрупульозно повинні калькулювати, на які ярмарки вони поїдуть, щоб тримати в розумних межах видатки. Деякі країни один рік є на ярмарку, а в інший їх нема, бо не вистачає коштів у бюджеті. Україна - приклад такої країни. Ми хотіли б мати її на кожному ярмарку. Але це фінансова проблема. Ми намагаємося налагодити контакти таких країн з німецькими видавцями, которі інколи перебирають на себе частину видатків. У підсумку можна сказати, що представництво цих країн на ярмарку стабільне з легкою тенденцією до зростання - і за числом експонентів, і за площею, яку вони займають".
Докорінно відрізняє Лейпциг від Франкфурта та обставина, що в центрі уваги ярмарку стоїть не видавництво з його видавничою програмою, а автор. Тому в рамках ярмарку проходить найбільший у світі читацький фестиваль "Лейпциг читає":
"Ми - ярмарок авторів, де можна з автором зустрітися, з ним подискутувати, просто доторкнутися до письменника. Ми ярмарок - в найкращому розумінні цього слова - для читача. І ми ярмарок, який підтримує читацький інтерес дітей та підлітків, торує їм шлях до книжки, адже чверть наших відвідувачів - молодь".
Книжковий фестиваль "Лейпциг читає" запросив нинішнього року понад одну тисячу авторів, які провели в місті за чотири дні понад 1200 читань, лекцій, зустрічей, диспутів, обмінів думок. "Лейпциг читає" - щонайменше в десять разів більший за будь-який інший читацький фестиваль у Німеччині, і, без сумніву, його немає з чим порівняти в Європі. Для лейпцигців і гостей міста - нелегка проблема вибрати для себе цікавинки. Тому студіювання проспекту фестивалю починається заздалегідь. А для того, щоб спростити пошук, на фестивалі організовано кілька спеціальних "клубів за інтересами" - наприклад, "Ніч детективу", "Лірика в замку", "Єврейські життєві світи" чи "Дебютанти". Відтак лірику справді читають не у маленьких вигородках на ярмарку, а в місцевому лейпцигському замку. А ніч детективу проходить у приміщенні Земельного суду.
"Це фестиваль відкриттів, а не лише тих зірок, яких ми і так добре знаємо і котрі представляють тут їхні нові книжки. Кожного року є молоді автори, яких відкриває наш ярмарок і які знаходять через Лейпциґ їхній шлях до німецькомовного читача".
Нинішній ярмарок подарував кілька приємних несподіванок. Так тут було значно розширено презентацію дитячої та юнацької літератури, зокрема розділ коміксів, який уперше був представлений японцями, які нині є "законодавцями моди" в цьому секторі літератури. Традиційно великим є в Лейпцигу розділ літератури для відпускників і мандрівників - путівників, подорожніх нотаток, карт, атласів. Кожне видавництво обирало для презентації книжок підходящу атмосферу. Так для презентації книжки про Тібет було обрано найбільшу в світі панораму - картину гори Еверест, яка вже кілька років відкрита в Лейпцигу.
Окрім вже традиційного фестивалю "Лейпциг читає" на нинішньому ярмарку було започатковано і новий - "Лейпциг слухає". Тут ідеться про літературні твори, записані на плівку чи на цифровий диск, які набирають дедалі більшої популярності. Шефство над цим фестивалем взяв мюнхенський журнал "Фокус" та редакція культури Середньонімецького радіо МДР.
Чимало експонентів Лейпцигського книжкового ярмарку виставляються, звичайно, і у Франкфурті. Що ж різнить ці два ярмарки? - запитав я в них. "Лейпциг розкутіший, - в один голос говорять вони. - Тут у центрі уваги навіть не книга, а літератори і література". "І завдяки такій атмосфері - сміється Олівер Циллє, - нам вдається робити свій бізнес".
Реклама