1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Лист ста – це "клич Кассандри”

30 вересня 2004 р.

Теми сьогоднішнього огляду преси – відкритий лист ста західних політиків та представників інтелектуальних кіл, в якому вони вказують на розвиток авторитаризму в Росії та критикують позицію Заходу щодо кремлівського лідера Володимира Путіна; крім того, газети продовжують коментувати звільнення в Іраку італійських заручниць.

https://p.dw.com/p/AM1D

Коментуючи відкритий лист західних політиків та інтелектуалів, який з представників правлячої коаліції в Німеччині підписав тільки лідер партії ”Союз-90/Зелені” Райнгард Бютікофер, газета ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ зауважує:

Це як клич Кассандри. Ніхто до нього не дослухається. 100 інтелектуалів, депутатів та колишніх послів зі США і Європи застерігають у своєму листі, звертаючись до державних та урядових лідерів країн ЄС і НАТО, перед диктаторським курсом російського президента. З огляду на чеченську війну, утиски преси, маніпуляції під час виборів та розширення влади кремлівського можновладця вони абсолютно мають рацію, виголошуючи свої докори. Але чи таким самим правомірним є їхній висновок, що Росія не може бути винятковим партнером Заходу? За столом переговорів ”великої сімки” Москва не сидить восьмою через те, що вважається однією з економічно могутніх держав. Її також не запрошують й на зустрічі НАТО в якості гаранта демократії. Це вже давно є винятком. Лише зовсім недовгою була надія на справжню перебудову в перші роки правління Єльцина, - читаємо в газеті ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Тему продовжує газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ:

Докори не безпідставні. Але так, начебто перед Росією досі висить залізна завіса, критика лунає ніби з-під кувадла, а не за столом переговорів, як це прийнято між партнерами, які попри все залишаються однодумцями. Тим паче що облаяний може опертися на підтримку більшості росіян. Державні й урядові лідери Франції та Німеччини, які особисто спілкуються з Путіним, отримають поштою ще й заяву про провал їхньої політики. Це все схоже на політичну порцелянову крамничку, де наводить лад незграбний слон, - коментує газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ.

Газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ дотримується такої думки:

Путін - автократ, але не диктатор. Це повинні усвідомити ті, хто підписався під листом, перед тим як невірно класифікувати кремлівського можновладця. Критикувати розвиток Росії правильно і необхідно. Але при цьому не треба переборщувати, інакше зауваження можуть пропустити повз вуха, і критика перетворяться на дешеву полеміку. Йдеться про те, щоб демократичну і мирну Росію тримати на боці Заходу і на тривалий час побороти колишній поділ на блоки. Для цього необхідно, щоб Путін пішов шляхом реформ, а західні політики без докорів і полеміки роз”яснили йому переваги цього курсу. Передусім, однак, російське суспільство саме повинне розуміти і бажати демократії та ринкової економіки. На це потрібно ще багато часу і наполегливого терпіння на Заході, - наголошує газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.

До іншої теми. Газета РАЙНІШЕ ПОСТ, коментуючи звільнення в Іраку італійських заручниць, пише про ”першу хорошу новину”, що надійшла з кризового регіону:

Це була справжня війна нервів. До останнього було невідомо, що трапиться із заручницями. Кілька днів тому в Інтернеті, який терористи використовують для оприлюднення своїх заяв, з”явилося повідомлення, що й обом італійським заручницям відрізали голови. Тепер ходять повідомлення, що цих жінок вдалося викупити за багатомільйонну суму. Не варто сперечатися навколо питання про те, чи можуть країни дозволяти, щоб їх шантажували. Але й уряди мають потурбуватися про захист своїх громадян закордоном. І все ж таки залишається неприємний присмак, оскільки держави не повинні дозволяти, щоб завдяки шантажу їх можна було примусити змінити політичний курс, - читаємо в газеті РАЙНІШЕ ПОСТ.

Газета ЛЮБЕККЕР НАХРІХТЕН зазначає:

Звичайно ми раді щасливому закінченню драми з італійськими заручниками. Слід віддати належне римським дипломатам та агентам, які так безшумно сприяли успіхові. Проте, на жаль, полегшено зітхати ще зарано, адже інші заручники й надалі ризикують своїм життям. Як розвиватимуться справи в майбутньому? Можна сказати, що в регіоні поширюється анархія - в руках повстанців перебувають цілі зони, куди більше не наважуються ступити окупаційні війська. Хотілося б вірити, що звільнення італійських заручників підштовхне до перегляду політики в Іраку. А точніше – до того, щоб під дахом ООН встановити мир і демократію. Наразі це – мрії. Будемо сподіватися, що зміна станеться після президентських виборів у США, - підсумовує газета ЛЮБЕККЕР НАХРІХТЕН.

Огляд німецької преси підготувала Оксана Курилас