Майбутнє Іраку залишається під питанням

Теми сьогоднішнього огляду преси – Ірак після виборів, запровадження суворішого державного контролю за діяльністю громадських організацій у Росії та Північно-європейський газопровід. Коментуючи розвиток подій в Іраку після парламентських виборів, які нещодавно відбулися в цій країні, британська газета Guardiаn пише:

Попередні результати голосування свідчать, що майбутнє Іраку як плюралістичної демократії або навіть як єдиної держави й надалі перебуває під питанням. І це ще м’яко сказано. Водночас немає нічого несподіваного у вітальній риториці Вашингтона та Лондона. Але загальний оптимізм швидко минув. Його викликала вражаюча виборча активність, що сягнула 70 відсотків, та участь у виборах представників сунітської меншини, яка ще в січні бойкотувала голосування. Тепер запанував песимістичний настрій, оскільки результати свідчать, наскільки великим під час голосування залишаються релігійний та етнічний чинники, - пише газета Guardiаn.

Тему продовжує бельгійська газета De Morgen:

Вибори сильно віддалені від того, якими їх хотів би бачити президент США Джордж Буш. Він сподівався, що вони засвідчать успіх американської політики в Іраку. Насправді вони перетворилися на переконливу перемогу ворогів США – як в Іраку, так і поза його межами. Режим підбурювачів у сусідньому Ірані тепер має бути більш, ніж просто задоволеним. Адже в Іраку найбільшою політичною силою виявилися релігійні партії, які можуть розраховувати на потужну підтримку Тегерана, - констатує газета De Morgen.

Німецька газета Dresdner Neueste Nachrichten доходить такого висновку:

Буш правий в одному: якщо зараз вивести з Іраку американські війська, тоді ця країна опиниться в руках ворогів демократії та ісламістських фундаменталістів. Але на його батьківщині більше не розділяють наївного оптимізму, який Буш поширював останніми місяцями. Йому пішло б лише на користь, якби він визнав власні помилки і реально оцінив політичну та військову ситуацію. Бушу, як і раніше, бракує генерального плану для стабілізації Іраку. Як наслідок: він не може і йому не дозволено назвати час виводу військ, - читаємо в газеті Dresdner Neueste Nachrichten.

Перейдемо до іншої теми. Цього тижня російська Державна Дума ухвалила закон, який передбачає посилення державного контролю над діяльністю неурядових організацій. Австрійська газета Der Standard так прокоментувала це нововведення:

Росію Володимира Володимировича Путіна звичайно не можна порівнювати з Росією Леніна або Сталіна. Але новий закон будується на непохитному принципі: оскільки довіряти нікому не можна, контроль залишається виправданим заходом. Після потужної критики в самій країні та з-за кордону цей закон дещо послабили. Але загалом нововведення залишає для державних служб досить широке поле діяльності відносно громадських організацій, - наголошує Der Standard.

Польська газета Rzeczpospolita, коментуючи ситуацію в Росії, пише:

„Ми не дозволимо, щоб хтось із-за кордону фінансував політичну активність у Росії. Ми знаємо: хто платить, той і замовляє музику”, сказав президент Путін влітку цього року. Сказано - зроблено. Росія дедалі більше віддаляється від ідеалів свободи і дедалі сильніше набирає форму диктатури, одягаючи при цьому костюми прагматизму та технократії, вважає газета Rzeczpospolita.

Європейська преса продовжує коментувати початок будівництва Північноєвропейського газопроводу та запрошення колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера очолити наглядову раду цього німецько-російського консорціуму. Міланська газета Corriere della Sera пише:

З перспективи кремлівського лідера, залучення західних експертів, яке носить політичний характер і має слугувати інтернаціоналізації російської економіки, є абсолютно інтелігентним та законним рішенням. Крім того, Путін сподівається отримати від такого рішення зиск як для країни, так і для себе самого. З точки зору інтересів та політичної етики Європи та США, таке рішення є менш інтелігентним, не таким вже й законним і не обіцяє якихось переваг. Мета Путіна, очевидно, полягає в тому, щоб звести мости до західного ділового світу. Для цього він використовує людей, які говорять мовою цього світу та передусім добре знають його темну сторону, - читаємо в газеті Corriere della Sera.

Огляд преси підготував Володимир Медяний