Меню майбутнього, або яблука для гурманів

переконаний німецький економіст Норберт Райхл. Він та його колеги з Food Processing Initiative, спілки, що об’єднує науковців та представників харчового бізнесу, намагаються, зокрема, дати відповідь на запитання, що людство їстиме 2050-го року. Стисло прогноз можна сформулювати так: харчування стане функціональним. Купив у супермаркеті заморожену страву, швиденько розігрів її, з’їв і решту дня, як то кажуть, можеш гуляти. Сніданок, обід та вечеря стануть минулим. Навіщо, коли за один раз отримуєш не лише достатньо кілокалорій, а й усі життєво важливі складники. Звичайно, ніхто не заборонятиме зазирнути в холодильник ще, але це вже буде так, винятково, щоб поласувати. Пакети з денними раціонами матимуть практично необмежений термін зберігання. „За півстоліття люди забудуть смак зіпсованих продуктів. Ця захисна функція організму деградуватиме через непотрібність. Утім, як і деякі смакові рецептори”, - каже футуролог Карлгайнц Штайнмюллер, співробітник ессенського Інституту дослідження майбутнього:

„Частина харчової промисловості поставила собі за мету вже за кілька років розробити продукти, що зберігатимуться ледь не вічно. Як сказав один мій американський колега, 2050-го ми харчуватимемося, як у літаку: „комплексні обіди” матимуть усереднений нейтральний смак, будуть поживні та легко засвоюватимуться, а запасатися ними можна буде на десятиліття вперед. Завдяки досягненням біотехнології, шніцель із сої нічим не відрізнятиметься від шніцеля з м’яса. У майбутньому людей, певне, взагалі не цікавитиме, з чого він зроблений. Не запитують же сьогодні відвідувачі McDonald’s-ів, чим годували тварин, які пішли на біг-мак...”

2020 року, передбачають експерти, катастрофічних масштабів набуде поширення хвороб, спричинених неправильним харчуванням. Проблемою номер один стане ожиріння. Причому не тільки в Європі та США, а також у Бразилії, Китаї і навіть у деяких регіонах Африки. Харчова промисловість уже тепер пропонує споживачам цілу низку знежирених продуктів, але, на думку медиків, цього недостатньо. „Їжа повинна не те, що не шкодити здоров’ю, вона має допомагати відновлювати його! Для наступних поколінь це буде само собою зрозумілим,” – вважає Карлгайнц Штайнмюлллер:

„В Америці працюють над такими розробками, Японія має непогані шанси. Ідея дуже проста: величезна кількість людей змушена регулярно вживати певні медикаменти. Передусім при хронічних захворюваннях. То чому б не вмістити цю щоденну дозу в їжу? Величезні можливості відкриються й для профілактики. У кекси та тістечка, скажімо, можна додавати речовини, які захищатимуть від раку та інфаркту. Або взяти країни „третього світу”. У багатьох з них сьогодні не вистачає коштів, щоб своєчасно зробити дітям щеплення. Тільки через те, що вакцина має зберігатися в охолодженому стані. А так, замість уколу, малюк з’їдатиме, наприклад, генмодифікований банан, і таким чином отримає щеплення від малярії.”

„2050-го року вже ніхто не дивуватиметься, що полиці супермаркетів заповнені синтетичними продуктами, - каже Норберт Райхл з Food Processing Initiative. – Швидше за все, це будуть такі собі пудинги чи желе. Вони будуть цілком штучними, проте міститимуть усі основні живильні речовини. У дорогих спеціалізованих крамницях продаватиметься й справжня городина, й екологічно чисті яблука, але здебільшого як „ностальгічні” продукти для гурманів”:

„Звичайно, будуть і сосиски для грилю, і свіжі булочки для родинного сніданку на вихідні. Принаймні, за зовнішнім виглядом, формою та смаком. З чого їх виготовлятимуть – інша справа. З’явиться й чимало нових продуктів, про які ми сьогодні не маємо жодного уявлення. Ця їжа й віддалено не нагадуватиме ту, до якої ми звикли. Головне, щоб вона смакувала та була корисною.”

За матеріалами німецької преси