Мирне співіснування релігій та культур під загрозою

Мюнхенська конференція з питань безпеки, суперечка навколо атомної програми Ірану та хвиля масових протестів в ісламських країнах, викликана публікаціями в європейській пресі – такими є головні теми німецьких газет. Щоденне видання Sächsische Zeitung пише:

Можна й не погоджуватися з тим, які карикатури на пророка Мухамеда надрукувала датська газета Jyllands-Posten. Але, попри всі обставини, слід відстоювати свободу публікувати такі карикатури. Толерантність відносно тих, хто мислить інакше, а також повага до людського життя – це ті принципи, на яких ґрунтується наше суспільство. Але зовсім не можна миритися з акціями насильства, які викликають карикатури в арабському світі. Реагуючи таким чином, багато мусульман лише підвтерджують ті стереотипи, що панують на Заході відносно ісламу, - вважає газета Sächsische Zeitung.

Газета Thüringer Allgemeine доходить такого висновку:

Це не останній подібний конфлікт. Незважаючи на активне використання таких атрибутів сучасного світу, як мобільний телефон, телевізор та автомобілі, у багатьох регіонах Близького Сходу з усіх щілин так і пре середньовіччя. Європа зробила правильно, що не залишила датчан напризволяще. Незважаючи на це, було б розумно докласти максимальних зусиль до того, щоб запобігти подальшій ескалації. Незрозуміла ситуація на палестинських територіях, а також тероризм в Іраку, який досі не вдалося побороти, несуть у собі достатньо вибухонебезпечного потенціалу, - застерігає газета Thüringer Allgemeine.

Стосовно суперечки навколо атомної програми Ірану газета Berliner Morgenpost пише:

Стверджуючи, що публікація карикатур свідчить про ненависть до ісламу та мусульман, президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад тим самим абсолютно свідомо відхиляє можливість мирного співіснування різних релігій та культур. Після того, як Ахмадінеджад пригрозив Ізраїлю знищенням, федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель, виступаючи на Мюнхенській конференції з питань безпеки, знайшла дуже правильні слова: не можна допустити, щоб атомною бомбою заволодів той, хто ставить під питання право Ізраїля на існування, говорить, що Голокосту ніколи не було, а тепер використовує карикатури як привід для атаки на всі західні уряди. Залучення до цієї справи Ради безпеки ООН – перший правильний крок, - зазначає газета Berliner Morgenpost.

Газета Main-Zeitung продовжує тему:

Атомна суперечка з Іраном нагадує вербальні баталії, які ще задовго до того, як на Багдад скинули перші бомби, велися між США та іракським диктатором Саддамом Хусейном. Але, якщо придивитися, то не можна не помітити кардинальних відмінностей: заяви, які сьогодні лунають у Білому домі, є значно поміркованішими. Фіаско на берегах Тигру та Євфрату дечого навчило Джорджа Буша. А європейці, які неспроста наполягають на залученні Ради безпеки ООН до цієї делікатної справи, тепер не хочуть випускати ініціативи зі своїх рук. Для розв”язання атомної суперечки необхідно провести терплячу роз”ясувальну роботу і використати всі можливості дипломатичного тиску, - читаємо в газеті Main-Zeitung.

І на завершення – кілька коментарів у зв”язку з Мюнхенською конференцією з питань безпеки, яка щойно завершилася в баварській столиці. Газета Münchner Merkur зауважує:

Мюнхенська конференція з питань безпеки є своєрідною „сімейною зустріччю представників країн НАТО, на яку також запрошують гостей”. Традиційно учасники форуму використовують надану їм трибуну для того, щоб нарешті назвати речі своїми іменами. Тому ця конференція, яка кожного разу відбувається на дуже високому рівні, має і сейсмографічну функцію: з одного боку йдеться про стан, в якому перебуває НАТО, з іншого – про транстатлантичні відносини. В обох випадках сьогодні можна знайти достатньо підстав для оптимізму. Розбіжності, що виникли під час гарячого періоду іракського конфлікту, поступово зникають, - коментує газета Münchner Merkur.

Газета Hamburger Abendblatt наголошує:

Після розвалу Варшавського договору та на тлі терористичної загрози в світі альянс, всупереч багатьом прогнозам, продемонстрував свою політичну та військову стабільність. Більше того, НАТО нині вважається значно дієздатнішим, ніж Об”єднані Нації. І передусім східноєвропейські країни хотіли б опинитися під його захистом. Але за такою привабливістю ховається й великий ризик. Справа в тому, що альянс може стати занадто великим. А чим більше членів він матиме, тим складніше буде відмовляти подальшим країнам у вступі до нього. Тому в майбутньому більше сенсу мало б не подальше розширення НАТО, а налагодження тісної співпраці з такими союзами, як AСЕАН у тихоокеанському регіоні, або окремими країнами в районі Перської затоки, - радить газета Hamburger Abendblatt.