Мистецьке телебачення

Чи може погляд на єгипетську царицю Нефертіті примусити танцювати, а професійна дискусія про мистецтво відбуватися за барною стійкою? Чи можна одночасно снідати і споглядати твори видатного митця ХХ століття Енді Воргола? Можна, якщо мати при собі комп'ютер або доступ до інтренет-телебачення через смартфон.

Цього достатньо, аби мистецтво наблизилося до нас, і це краще за будь-який музей, вважає винахідниця Ikono TV Елізабет Маркевич: "У музеї нам часто не вистачає часу, щоб спокійно насолодитися роботами майстрів - особливо відеотворами, показ яких часом триває занадто довго. Нема де сісти або інші відвідувачі загороджують картинку. Тож, найкраще місце для сприйняття мистецтва - власний дім".

Сповільнення життя

Засновниці компанії 55 років. Її офіс знаходиться в приміщенні колишньої фабрики у районі Берлін-Веддінг. Проект заснували 2006 року, і нині над ним працює команда комп'ютерників, фінансистів та експертів у галузі мистецтва. Усі співробітники, середній вік яких становить 35 років, дотримуються гасла засновниці Ikono TV: "Мистецтво повсюди пасує". На їхнє переконання, дивитися телевізійні мистецькі програми набагато приємніше, ніж стежити за хаотичними інформаційними повідомленнями та рекламою на екранах в аеропортах чи на вокзалах.

MTV для мистецтва

І не важливо, чи має мистецтвознавчі знання глядач. "Подивіться кліп про Нефертіті, - каже Маркевич. - Камера спрямована знизу вверх: від шиї цариці до обличчя. Скульптура показується так, як її ще ніхто не показував. Через це Нефертіті стає більш людяною, і здається, ніби вона поруч".

Власне, Ikono TV прагне здобути для мистецтва славу MTV, яке починало як музичний мовник у 1980-их, коли на першому плані була музика, а не технічні ефекти. Ikono позиціонується як "Slow Art", тобто "повільне мистецтво": оператор застигає з камерою біля одного об'єкта від трьох до 15-ти хвилин.

Мистецтво і гроші

Однак чи може мистецтво сприйматися без музики і коментарів, адже Ikono TV працює без аудіоефектів? Той, хто цікавиться певним твором мистецтва, може через інтернет завантажити один із плейлістів Ikono. Там міститься інформація про твори, а також дані про відповідну літературу, яку тут же можна замовити через профільний сайт Amazon.

Фінансується мистецьке телебачення і за рахунок кліпів, які транслюються на Ikono на замовлення музеїв та різних мистецьких установ. Крім того, телестудія заробляє гроші навіть на мовчазній та стриманій рекламі: через Ikono TV музеї повідомляють про виставки. Глядач може завантажити певний кліп за 1 євро 99 центів та створити власну дигітальну відеотеку.

З п'ятниці, 6 вересня, Ikono TV доступний через мережу в усьому світі. До цього часу трансляції були обмежені Європою та Близьким Сходом.

Успіх в арабському світі

В останні два роки Ikono TV продукував дві окремі програми, які можна було дивитися через супутник: одну в 30-ти країнах Європи, й іншу - в арабському регіоні. Головна відмінність контенту полягає в тому, що в Єгипті чи Саудівській Аравії не транслюються християнське мистецтво та оголені тіла. "Такі картинки могли б породити проблеми", - пояснює Маркевич.

У Берлінському офісі Ikono TV працює фахівець з ісламської культури, який розробляє програми для країн Близького Сходу. "Поняття західної історії мистецтва нами не використовуються, ми виходимо винятково з історії культури ісламу", - пояснює він. А Маркевич додає, що на Близькому Сході практично немає музеїв.