Митний союз Росії і Казахстану плюс чи мінус Білорусь?

За повідомленнями російських ЗМІ, оскільки офіційної інформації про те, що білоруський президент Олександр Лукашенко станом на 1 липня підписав законопроект про ратифікацію митного кодексу не було, то з цього дня кодекс митного союзу набув чинності лише для Росії та Казахстану. Щоправда, раніше перший віце-прем'єр білоруського уряду Володимир Семашко заявляв, що питання повноцінного вступу його країни до митного союзу вирішуватиметься 4-5 липня, коли у столиці Казахстану відбудеться засідання міждержавної ради ЄврАзЕС.

Серед експертів немає єдності

Суперечки щодо того, чи вигідно Білорусі приєднуватися до митного союзу з Казахстаном і Росією не вщухають від самого початку роботи над цим проектом. У самих білоруських експертів теж немає єдності з цього питання.

«Тут якоїсь однозначної відповіді бути не може», - так дипломатично відповів на запитання про вигоди від участі Білорусі в митному союзі керівник Білоруського економічного освітньо-дослідницького центру Павло Данейко. За його словами, митний союз не створює «якогось супердинамічного розвитку, але й не несе нічого негативного».

Неоднозначність участі Білорусі у митному союзі, на думку Данейко, виявляється у сумнівах з приводу довгостроковості самого проекту. Економіст відзначив, що подібні союзи мали успіх у разі стійкого зростання обсягів взаємної торгівлі між їхніми учасниками.

Ця обставина, як застерігає експерт, може призвести до великих суперечностей країн-учасниць митного союзу. Нині ж у випадку з Білоруссю, Казахстаном і Росією, за його словами, спостерігається протилежна динаміка. Тобто для Мінська, Астани та Москви велику важливість мають інші партнери.

Привабливість для інвесторів

Керівник представництва німецької економіки у Білорусі Володимир Августинський вважає, що існування Митного союзу, що розглядається у контексті планів створення єдиного економічного простору, має певну вигідність для Мінська.

«Білорусь – транзитна країна з дуже вигідним географічним положенням, котра має такі переваги, як добрі виробничі традиції, науково-технічний потенціал і висококваліфікований персонал, що може бути цікавою для іноземних, зокрема і німецьких інвесторів», - каже Августинський. І додає, що перебуваючи між великими ринками Євросоюзу і Росії, Білорусь може бути цікавою не лише для реалізації проектів з логістики, а й з точки зору розміщення інвестицій у виробничій сфері.

Стосовно інтересів німецьких інвесторів щодо митного союзу, то, за словами Августинського, для тих, хто вже працює в Білорусі, одразу ж відкривається значний ринок збуту країн митного союзу з загальною чисельністю населення 170 мільйонів осіб.

Для тих, хто тільки приходить, йдеться про вибір майданчика для інвестування. У цьому сенсі початок роботи митного союзу, як каже експерт, є додатковим фактором, що може стимулювати прихід інвесторів на ринок. «Звичайно, за умов подальшого проведення лібералізації рамкових умов і наявності структурних реформ», - уточнює керівник представництва німецької економіки.

Суперечності імпортерів та експортерів

Водночас незалежний білоруський аналітик Сергій Чалий вважає, що митний союз у його теперішньому вигляді зовсім не вигідний Мінську. «Це найпростіша тристороння протекціоністська угода. Це продовження антикризової політики Росії 2009-го року, спрямованої на захист внутрішнього ринку сировинної країни від промислового імпорту», - каже експерт.

У такій схемі Росія та Казахстан – дві сировинні країни - можуть, як вважає Чалий, домовитися про щось на основі збігу інтересів. Але у Білорусі, як нагадує експерт, зовсім інша структура економіки.

«Ми імпортуємо енергоресурси і експортуємо складну промислову продукцію. Нам немає чого робити у тому митному союзі, який заточений під інтереси Казахстану та Росії», - переконаний Сергій Чалий. Він наголошує, що нині йдеться не про спільну зовнішньоторговельну політику взагалі, а про політику стосовно імпорту. При цьому між бюджетами трьох країн розділяється лише імпортне мито. У такій ситуації Мінськ, як пояснює Чалий, у вигляді компромісу вніс пропозицію ділити і експортне мито, а також встановити обмеження у внутрішній торгівлі між країнами – учасниками. «Тоді це буде справжній митний союз», - резюмує аналітик.

Новий митний кордон?

Шанси на те, що пропозиції Мінська у підсумку буде прийнято, Сергій Чалий оцінює достатньо високо. За його словами, «без Білорусі повноцінний митний союз є неможливим».

Водночас дедалі частіше лунають голоси про те, що у разі відмови приєднатися до проекту на початкових умовах, Мінськ з першого січня 2011-го року може отримати з Росією повноцінний митний кордон. Павло Данейко каже, що навряд чи може уявити собі такий розвиток подій.

Якщо ж припустити, що до цього дійде, то цей крок, як прогнозує Данейко, стане «певним ударом білоруської економіки», адже головним ринком для багатьох білоруських товарів, як і раніше, залишається Росія.

Автор: Володимир Дорохов / Наталя Неділько

Редактор: Дмитро Каневський