1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Мобільна» старість

16 лютого 2010 р.

Як свідчить актуальне дослідження, використання мобільних телефонів для більшості людей поважного віку у Швеції –повсякдення. Натомість в Україні пенсіонери не такі «прогресивні», але потроху таки «мобілізуються».

https://p.dw.com/p/M3Ip
На зв'язку попри поважний вікФото: picture-alliance/ dpa

Серед шведських пенсіонерів віком понад 65 років 91 відсоток мають мобільні телефони. Це випливає із результатів дослідження шведської фірми «Доро», які були оприлюднені під час міжнародної виставки мобільного зв'язку в Барселоні. Шведські бабусі й дідусі виявилися в цьому плані найбільш прогресивними у порівняннні зі своїми однолітками з Франції, Великобританії, Німеччини та США. Приміром, серед німців, яким за 65, «мобілкою» користуються 72 відсотки. Найменше літніх прихильників мобільного зв'язку, згідно з опитуванням, виявилося у Франції: там мобільний телефон має лише 41 відсоток опитаних.

Приблизно на одному рівні з французами, як з'ясувалося, розташувалися й українські пенсіонери. Згідно з нещодавно проведеними дослідженнями компанії з дослідження споживчого клімату GfK Ukraine, майже половина літніх українців (48 %), яким за 60, користуються мобільним зв'язком. Про це «Німецькій хвилі» повідомив заступник директора компанії Гліб Вишлінський. Саме ця вікова група виявила найбільше зростання показників за підсумками 2009 року. Незважаючи на жорстку економічну кризу, кількість людей цього віку з «мобілками» в Україні за рік зросла майже у півтора рази.

Підлючився сам – підключи дідуся й бабусю

Головним чинником такого «буму», на думку Вишлінського, був так званий мережевий ефект, коли підключення старших людей відбувалося за ініціативою їхніх родичів. «Оскільки в Україні тарифи між різними мобільними мережами та мобільними мережами й стаціонарними телефонами є дуже високими через відсутність регулювання, то відповідно інвестиція в купівлю мобільного телефона для старшого родича дуже швидко окуповується за рахунок нульових або дуже низьких тарифів», - каже він.

Emporia Handy
Австрійська фірма Emporia виготовляє "мобільні", пристосовані до потреб літніх людейФото: picture-alliance/ dpa

Така тенденція, на думку експерта, спостерігатиметься й надалі. Уже до кінця 2010 року в компанії прогнозують збільшення кількості старших абонентів мобільних операторів до 60 відсотків всіх, кому за 60. Адже з мобільним зв'язком у людей поважного віку значних проблем немає, вважає експерт – інтерфейс мобільного телефону для голосового спілкування суттєво не відрізняється від зовнішнього оформлення стаціонарного телефону. До того ж, чимало виробників техніки, особливо на Заході, випускають мобільні, які розраховані на літніх людей і мають значно більші кнопки, аніж у звичайних пристроїв. І хоч в Україні такі пристрої ще не розповсюджені, збільшення попиту може викликати й відповідну пропозицію.

Комп'ютерна неграмотність

Набагато гіршою є ситуація із проникненням комп'ютерної техніки й мережі інтернет у середовище старших українців. Серед тих, кому за 60, в Україні лише 2 відсотки регулярно користуються всесвітньою мережею, каже Вишлінський.

Jung und Alt am Laptop
Опанувати комп'ютер у старшому віці - можливоФото: picture-alliance/ dpa

На його думку, «технологічна відсталість» людей старшого віку пов'язана з дуже низьким віком виходу на пенсію. «У країнах Західної Європи чоловіки й жінки працюють до 65, а в окремих країнах і до 67 років, то, відповідно, вони змушені користуватися комп'ютерною технікою на роботі. А в Україні жінка, яка пішла на пенсію у 55 років, приміром, 10 років тому, абсолютно не мала шансів оволодіти комп'ютерною технікою, якщо її не навчили діти чи онуки», - каже він.

Виходом на державному рівні могла б бути організація навчальних курсів для людей поважного віку, наприклад, на базі шкіл або середніх спеціальних навчальних закладів. Утім, оскільки «комп'ютеризація» пенсіонерів вимагає певних витрат з боку держави, найближчим часом «буму» того ж інтернету серед літніх українців очікувати не варто.

Автор: Данило Білик

Редактор: Тетяна Бондаренко