„Молот без серпа”: Росія та її ностальгія

Однак спочатку – коментар німецької газети FRANKFURTER RUNDSCHAU, яка в статті під назвою „Молот без серпа” аналізує роль Росії на міжнародній арені. Видання пише, що останнім часом у цій країні спостерігається ностальгія, в якій змішалися „спогади про Радянський Союз зі спогадами про царську великодержавність”. Далі в газеті читаємо:

Відхід балтійських республік, України та трьох кавказьких держав провідні ідеологи та політики в Росії все ще ніяк не можуть забути. Грузію, яка з російської точки зору, обрала неправильне керівництво, дестабілізують через підтримку сепаратистських настроїв у Абхазії та Південній Осетії. Україні, навіть якщо її урядовці поводяться інколи не компетентно, Кремль цієї зими показав, де висить молоток (нині без серпа). У двох балтійських республіках час від часу мобілізується проти тамтешніх урядів велика російськомовна меншина. Це все спроби й маневри. Але навіть якщо допоки вони не були вдалими, через них можна побачити старі імперіалістичні прагнення Росії, -

пише FRANKFURTER RUNDSCHAU і вказує далі, що такі настрої пояснюються багатьма російськими козирями:

Нафта, газ, цінні метали. Сировина – це стратегічна зброя, і російський президент Путін знає про це. Його вповноважені цю зброю використовують. Адже лише державний „Газпром” може експортувати і транспортувати газ – з Центральної Азії – на світові ринки. У Києві наслідки такого устрою добре відомі, - зазначає FRANKFURTER RUNDSCHAU.

До інших тем. Іспанська газета EL PAIS пише про ескалацію насильства на Близькому Сході:

Викраденого ізраїльського солдата треба звільнити, а Ізраїль повинен не лише зупинити свою військову операцію, а й припинити принижувати палестинців своєю практикою селективних убивств. Після п’яти місяців при владі, які не принесли нічого, крім розчарування, палестинський уряд Ізмаїла Ханії має нарешті визнати існування Ізраїлю й відмежуватися від тероризму. Ізраїль, зі свого боку, повинен почати переговори з палестинською автономією, не виключаючи з цього процесу уряд під проводом руху „Хамас”. Метою має стати вихід ізраїльтян з окупованих територій під міжнародним наглядом, внаслідок чого виникне можливість для утворення палестинської держави. Все це на сьогодні виглядає, як утопія, однак практично ніхто не сумнівається, що це – єдиний шлях до миру, - наголошує видання EL PAIS, що виходить у Мадриді.

Тему продовжує французька газета LE FIGARO:

Якщо ізраїльський прем’єр Егуд Ольмерт думає, що може знищити рух „Хамас”, поспішаючи на допомогу викраденому солдатові, то він помиляється. Навпаки виникає небезпека, що глава уряду Ізраїлю потрапить в асиметричний конфлікт, тобто коли військова перевага стане тією прірвою, яку риє собі під ногами сильніший, зміцнюючи позиції слабшого. „Хамасу” не потрібен прем’єр-міністр, щоб шкодити Ізраїлю. Адже воєнізоване крило цього руху вже погрожувало відновити свої напади на Ізраїль. Навіть якщо ізраїльтяни сприймають уряд з активістів „Хамасу” як наругу, цей рух у його підпільній версії означає ще більшу небезпеку. Краще мати справу з пронозуватим партнером, ніж взагалі ні з ким, - переконана паризька газета LE FIGARO.

Видання BERLINER ZEITUNG пише:

Ізраїль хоче скинути уряд, який палестинці самі обрали. Ізраїльське керівництво прагне здобути право вето у процесі формування палестинського уряду. Право вето, яке намагаються просунути за допомогою ракет і бомб. Хто знає „Хамас”, той може й зрозуміє такі намагання. Однак це немає нічого спільного з демократією. У такий спосіб ізраїльське керівництво демонструє свою зневагу не лише до волі палестинців, але й взагалі до демократичних інституцій, - читаємо в німецькій газеті BERLINER ZEITUNG.

На завершення – коментар з британської газети GUARDIAN. Вона пише про три головні цілі, яких має досягнути Фінляндія за час свого головування в Європейському союзі, що розпочалося в липні:

Власні фінські традиції повинні допомогти підтримувати прозорість – цей важливий шлях до подолання відокремленості громадян від дуже віддалених інституцій ЄС. Успішна фінська економіка, висока конкурентоспроможність та блискуча система освіти мають стати маяком для дедалі слабших народних господарств Західної Європи. І зрештою географічне розташування Фінляндії та її історичний досвід повинні полегшити непросте спілкування з Москвою. Останнє – це завдання, що має життєво важливе значення, адже йдеться про поставки російських енергоносіїв, - нагадує лондонська GUARDIAN.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко