Дипломатичні спроби залагодження кризи в Сирії

Афганістан, Ірак, Судан, Гаїті...Де б не спалахував вогонь конфлікту, Брахімі з’являвся там, аби спробувати його загасити. Роль посередника для нього не нова. Його вже відряджали у кризові точки ООН та Ліга арабських держав. Екс-міністра закордонних справ Алжиру Брахімі вважають одним з найбільш досвідчених гравців кризової дипломатії. З першого вересня він став новим спецпосланцем ООН для врегулювання конфлікту у Сирії - місії, з якою не впорався його попередник, екс-генсек ООН Кофі Аннан.

Погані стартові умови

"Місія Аннана провалилася, бо жодна зі сторін не демонструвала бажання шукати шляхи виходу з кризи", - каже експерт берлінського Global Public Policy Institute Торстен Беннер. За його словами, крім блокування у Раді Безпеки ООН резолюцій щодо Сирії Росією та Китаєм, і сирійська влада, і самі повстанці не були зацікавлені у мирному залагодженні конфлікту. Тому стартові позиції у нового спецпосланця найгірші з усіх можливих. З іншого боку, на думку Беннера, той факт, що нобелівській лауреат Аннан з цією місією не впорався, дозволяє Брахімі підходити до справи більш реалістично, без зайвих ілюзій. Зрештою, 78-річний дипломат не має чого втрачати.

Публіцист й експерт з питань Близького Сходу Міхаель Людерс з цією тезою не погоджується. Він наводить думку ліванського журналіста: Брахімі завжди відряджали до тих точок, де надій на знайдення політичного виходу з кризи вже не залишалося. Людерс переконаний й в тому, що пошуки дипломатичного виходу з кризи взагалі не належать до переліку завдань Брахімі. "Насамперед західні країни, але й Саудівська Аравія, Катар та Туреччина зацікавлені у поваленні режиму Башара Ассада", - каже Людерс. На його думку для такої місії Брахімі пасує якнайкраще, на відміну від Аннана, який прагнув вести переговори з обома сторонами сирійського кривавого конфлікту.

Досвід і контакти

"Брахімі дуже дружелюбна людина з аналітичним складом розуму. Але він чудово усвідомлює брак політичних можливостей для залагодження конфлікту", - наголошує Людерс й нагадує про кар’єрний злет Брахімі ще за часів військової диктатури та громадянської війни в Алжирі.

"Він вже пройшов через усе", - зазначає Торстен Бееннер, вказуючи на неабияку обізнаність Брахімі з тонкощами міжнародних відносин. Брахімі вільно розмовляє англійською, французькою та арабською й користується повагою на міжнародній арені. Хоча те ж саме можна було сказати й про його попередника Кофі Аннана, який зі своєю місією не впорався.

Алжирця Брахімі радо приймають в країнах арабського світу. Він має добрі контакти з урядами та королівськими родинами регіону. З одного боку такі тісні зв’язки можуть допомогти у його місії, з іншого - завадити. Досі небагато його місій мали успіх, заявляють його критики. "Утім не можна сказати, що усі його місії були однозначно успішними чи провальними", - зауважує Беннер.

Час дипломатичних рішень вичерпано?

На рівні ООН Брахімі вважається авторитетною постаттю у справах, що стосуються миротворчих завдань. "Звіт Брахімі" від 2000-го року досі є визначальним при формуванні миротворчих місій цієї організації. Але ефективність цих місій, попри всі зусилля ООН, часто залишається незначною.

На думку ж експерта Людерса, на залагодження сирійського конфлікту шляхом дипломатії покладатися вже не варто. "Кредит часу на це вже вичерпано. Рішення в Сирії ухвалюватимуться по-воєнному. Брахімі це усвідомлює й точно не зможе нічого змінити на місці", - каже Людерс.