Чи діє "єдине вікно" на митниці?

"Єдине вікно" на митниці діє з початку серпня. Це автоматизована система, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України. Якщо товар, заявлений в митній декларації, підлягає певним видам контролю, система автоматично направляє запити до відповідного державного органу для отримання дозволу. Протягом чотирьох годин, які визначені Митним кодексом України, відповідні державні органи мають надавати інформацію щодо дозволу на ввезення цієї продукції або відмови у дозволі. Втім, на практиці проект працює поки не зовсім так, як його задумували.

Уряд бачить успіх

За три місяці роботи "єдиного вікна", як свідчать статистичні дані Державної фіскальної служби України (ДФСУ), у цьому спрощеному режимі на митниці оформлено майже 25 тисяч вантажів. "Ми постійно удосконалюємо систему, щоб проходження контрольних процедур на митниці відбувалося швидше та якісніше", - запевняє Роман Насіров, голова Державної фіскальної служби України, до структури якої входить митниця.

 Міністерство економічного розвитку і торгівлі перші результати проекту тішать. Торговий представник України Наталя Микольська в інтерв’ю DW заявила, що уряд отримує від представників бізнесу позитивні відгуки щодо реформ на митниці. "На митниці всі відзначають покращення. І запровадження "єдиного вікна" цьому сприяє", - каже Микольська. 

Бізнес невдоволений

Натомість сам бізнес вкрай неоднозначно оцінює досягнення уряду із запровадження автоматизовану систему обміну інформацією між різним службами контролю для розмитнення вантажу. У Європейській бізнес асоціації (ЄБА) заявляють, що довгоочікуваний проект на першому етапі майже провалився. "Насправді "єдине вікно" не працює в повній мірі, оскільки ці контролюючі органи, які сидять на митних постах і здійснюють перевірки, не перейшли в електронний формат. Відповідно паперові документи компаніям потрібно й надалі надавати", - сказала DW виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев’янко.

Окрім огляду з боку митників, вантаж, який цього потребує, додатково перевіряють експерти з  різних служб, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль. За словами Дерев’янко, саме ці додаткові служби саботують перехід на електронний обмін інформацією."З введенням єдиного вікна не стало гірше, але й краще не стало", - констатує виконавчий директор Європейські бізнес асоціації.

Проблема глибше

Експерти вказують на те, що митники мають всю необхідну техніку та доступ до інтернету, аби в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який підлягає розмитненню. Однак іншим додатковим контролюючим органам такої матеріально-технічної бази бракує. "Передусім потрібно було провести технічне переоснащення різних органів виконавчої влади. Можна у карантинній службі запровадити електронний обіг інформації, але якщо там інспектор сидить ще з друкарською машинкою без інтернету, то йому до лампочки всі ці нововведення. Він не саботує, він фізично не може цього виконати", - зазначає експерт з митного законодавства проекту ЄС "Офісу ефективного регулювання" Ігор Лавринюк. В уряді наявність проблеми визнають. "Для повного результату ще треба налагодження електронного документообігу у всіх структурах виконавчої влади, а для цього потрібні фінансові і організаційні ресурси", - погоджується Наталя Микольська.

Оглядачі вказують на те, що "єдиний офіс" здебільшого спрацьовує  у випадку, коли компанії розмитнюють однотипні вантажі, які не потребують додаткового узгодження контролюючих служб. Компанії, які завозять чи вивозять з України продукцію рослинного, тваринного походження чи нетипові вантажі, які повинні перевіряти спецінспекції, навіть не намагаються скористатися "єдиним вікном", оскільки це додаткові час та стоси паперів. "Їм простіше використовувати загальну процедуру. Швидше подзвонити інспектору на мобільний, знайти його, привезти на огляд вантажу, аніж через систему "єдиного вікна" скоординувати його роботу, оскільки  у цій системі він має право три дні погоджувати видачу дозволів", - зауважує керівник митної практики компанії "PwC Україна" Денис Шендрик.

Окрім цього експерти вказують на те, що неможливо вимагати від контролюючих органів повного документообігу в електронному вигляді, оскільки Верховна Рада досі не ухвалила необхідні зміни до законодавства, яке регламентує контроль продукції рослинного та тваринного походження. Також уряд не врегулював питання міжнародних угод, згідно з якими підтверджуючим сертифікатом про відповідність продукції міжнародним нормам досі вважається саме паперовий документ, а не його електронний аналог.