1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Наземний персонал Бога» – пастори в німецьких аеропортах

20 липня 2010 р.

Переповнені знервованими авіапасажирами аеропорти – типова картина для сезону літніх відпусток. Одинадцятьом католицьким і протестантським пасторам на німецьких летовищах у цей час нудьгувати не доводиться.

https://p.dw.com/p/OPfh
Детлеф ТоненФото: DW

Ґудрун Бауер пам'ятає кожну деталь того нелегкого дня. 66-річна жінка чекала на прибуття свого старшого брата. Напередодні пенсіонерка з Дюссельдорфа подзвонила йому й попросила прилетіти якомога швидше. Вона сказала, що сильно хворіє і терміново потребує допомогу.

Однак справжня причина була значно трагічнішою: єдина донька її брата, яка жила в Північному Рейні-Вестфалії, загинула в автоаварії. «Для мене це був жахливий шок, - згадує жінка. - Мені бракувало сил про все розказати братові, який так обожнював свою доньку. Свого часу йому було вкрай складно відпускати дитину з Мюнхена». Тут жінці спало на думку, а чому б не звернутися до аеропортового пастора.

Втішне слово

Протестант Детлеф Тонен уже не один рік працює в церкві в дюссельдорфському аеропорту. Він знав що робити при зустрічі чоловіка, який навіть не здогадувався про страшну вістку, яка на нього чекає. Пастор відразу знайшов потрібні слова, коли стара людина почала невтішно ридати.

Такі випадки є буднями Детлефа Тонена. «Щодня тут проходить від 50 тисяч до 60 тисяч пасажирів. Моє головне завдання - опікуватися ними, вести з ними розмови. Бувають і надзвичайні ситуації, коли, наприклад, людина несподівано помирає у відпустці, а її родичі, які прийшли її зустрічати, про це ще нічого не знають».

Детлеф Тонен займається також мігрантами, яких видворяють з Німеччини. Він надає їм духовний супровід під час останніх годин перебування в аеропорту перед тим, як ті вилетять у напрямку своєї батьківщини на зустріч невідомому.

Соціальні завдання

Інколи пастор виконує й соціальні завдання, які не мають нічого спільного з його церковною службою. Детлефу Тонену доводиться, наприклад, зустрічати німців, які після перебування за кордоном повертаються без жодного центу в кишені. «Такі випадки трапляються часто. США, Таїланд, Карибські острови, Балеарські острови – всі ці регіони останнім часом користуються великою популярністю», - розповів пастор.

Детлеф Тонен згадав про випадок, коли один шукач пригод з Німеччини два роки нелегально прожив у Сполучених Штатах, куди виїхав з туристичною візою: «Американці заточили його за ґрати. Після в'язниці він прибув сюди, і тепер ми займаємося ним, допомагаємо йому знайти шлях додому. Сподіваємося, що він матиме й дах над головою».

Довгий робочий день

Звичайно, пастору в аеропорту доводиться мати справу й з позитивними подіями. На початку літніх канікул Детлеф Тонен справляє богослужіння, благословить тих, хто відправляється в подорож. Робочий день пастора офіційно триває вісім годин. Але Детлефу Тонену часто доводиться засиджуватися допізна. Адже надзвичайні ситуації спланувати не можливо.

Коли ж у пастора з'являється час, то він вирушає в прогулянку по летовищу, спілкується з пасажирами. «Церква існує для людини не лише в надзвичайній ситуації. Як священник, я завжди відкритий для бесіди, - пояснює Детлеф Тонен. – Пасажирам я кажу, що належу так би мовити до «наземного персоналу Бога», що моє завдання полягає в налагодженні контактів з людьми: запитую, чи не обтяжують їхнє серце якісь проблеми, і, звичайно, бажаю гарної відпустки».

Автор: Надя Баєва / Володимир Медяний
Редактор: Леся Юрченко