Найзакритіші політики України

Чи є сучасна політика в Україні відкритою? Українські журналісти, які щодня мають справу з цим питанням, готові відповісти на нього радше негативно. Навіть на початку нинішнього року президентських виборів ситуація, здається, не змінюється: тенденції до закритості в політиці зберігаються. Про закритість української політики свідчать кілька подій, що сталися в перші дні цього року. Відомий український репортер, щоб дізнатись реакцію президента України Леоніда Кучми на рішення Конституційного Суду, вирушив до нього на німецький курорт Баден-Баден, а двоє авторитетних газетярів визначили "найзакритіших політиків року". Окрім того, міліція не пустила до південних областей України тираж газети "Без цензури", а Незалежна медіа-профспілка пообіцяла юридичний захист журналістам-дослідникам перед виборами. Вважається, що найбільш конфіденційний спосіб життя серед українських політиків веде президент Леонід Кучма. Щоправда, регулярно, майже раз на місяць, він проводить прес-конференції, але приватне життя глави держави є таємницею. Утім, на початку січня, у розпал різдвяних та новорічних свят, співробітник інтернет-видання "Українська правда" Сергій Лещенко вирушив до Німеччини, щоб знайти Леоніда Кучму на відпочинку в місті-курорті Баден-Бадені. Побачити президента Лещенкові не вдалося, зате він знайшов його помешкання - готель "Бюлергьое" та лікарню "Макс-Ґрюндіґ-Клінік" у 20 кілометрах від Баден-Бадена, куди Кучма заселився наприкінці грудня: "Власне, метою поїздки було не написати про відпочинок як такий, а спробувати дізнатись реакцію президента на останні рішення Конституційного суду. Це виглядало наївно і романтично. Я думав, зустріну його десь у Баден-Бадені біля театру і запитаю. І коли намагався знайти його помешкання, то довелось перепрофілювати тему свого матеріалу", - розповів співробітник "Української правди". Журналіста зацікавили деякі деталі президентського відпочинку. Зокрема, скільки це коштувало і з яких джерел фінансувалося. Лещенко поставив ці питання у своєму матеріалі і ними вже зацікавилися депутати від опозиції. Зокрема, Микола Томенко зробив запит до державного управління справами щодо спонсорів цього відпочинку. Сергій Лещенко, чия дводенна поїздка до Баден-Бадена коштувала не більше 300 євро, ділиться своїми підозрами: "Все-таки, я думаю, не зовсім прозорий відпочинок, щоб про нього можна було писати правдиво. Не зовсім прозоре фінансування, присутність у складі цієї групи, яка відпочиває, чи то за рахунок бюджету, чи то за рахунок Бакая, інших сторонніх осіб, друзів родини", - каже Лещенко. Є й інші, окрім президента, політики-конспіратори. Що характерно, теж у пропрезидентському таборі. Ведучий Роман Чайка в ефірі "5-го каналу" запропонував видати символічну анти-премію найзакритішій людині в спілкуванні з пресою. Її мали визначити двоє авторитетних журналістів - головний редактор видання "Київський телеграф" Володимир Скачко та Ірина Погорєлова з газети "Грані". Вибір Погорєлової такий: "Перший найзакритіший - це Янукович, який рік тримав прес-службу, але жодної прес-конференції не дав. Виходити в ефір він почав, коли настав рік його прем'єрства. А друге, моє персональне, - це Віктор Медведчук", - наголосила Погорєлова. Редактор "Київського телеграфа" Володимир Скачко за найгірше ставлення до преси у 2003 "преміював" лідерку фракції "Регіони України" Раїсу Богатирьову та колишнього першого віце-спікера парламенту, а тепер Генерального прокурора України Геннадія Васильєва. Володимир Скачко: "Ті, хто не прийшов до нас, це були Геннадій Васильєв, Раїса Богатирьова, які під тим чи іншим приводом, не узгодивши, мабуть, з начальством, відмовились прийти і бути гостями редакції "Київський телеграф", тоді коли там вже побували і Юлія Тимошенко, і Олександр Мороз, і Ющенко, і Симоненко, тобто дуже різні політики". Ще важче, ніж сконтактувати з провідними державними діячами, в Україні отримати, приміром, інформацію про використання бюджетних коштів чи роботу владних установ. Почасти це змушує журналістів використовувати неперевірені джерела, друкувати статті без документальних підтверджень, лише спираючись на свідчення людей. Як наслідок - численні судові позови, непомірні фінансові санкції й закриття видань. Враховуючи таку ситуацію, Київська незалежна медіа-профспілка концентрує з січня цього року увагу на захисті професійних і трудових прав журналістів, особливо в умовах виборчої кампанії. Юридичними консультаціями профспілки зможуть скористатись усі журналісти. Водночас організація збирається відстоювати права своїх членів і в судовому порядку.