Наскільки реальною є вимога про повний суверенітет Іраку?

Сьогодні у огляді німецької преси – цінова криза на міжнародному ринку нафти, про яку йшлося в четвер на спеціально скликаному засіданні країн-членів ОПЕК, та наскільки реальною є вимога про повний суверенітет Іраку, на яку наштовхнувся новий проект іракської резолюції. Газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН пише, що міжнародні нафтові та бензинові ринки дедалі більше лихоманить, і веде далі:

Однак є певна надія, що рекордний стрибок цін на нафту вдасться щонайменше уповільнити. Ще до засідання країн-членів ОПЕК Саудівська Аравія завбачливо оголосила, що готова відкрутити нафтовий кран на всю потужність. Це хороша новина і одночасно натяк на те, що можна й надалі покладатися на Ер-Ріяд. (…) Однак залишається острах, що нові теракти у Саудівській Аравії можуть остаточно дестабілізувати ринки. На Америку як захисну силу розраховувати марно, оскільки Вашингтон занадто глибоко загруз в Іраку. Саме у цьому і полягає дилема. На іракських теренах захований другий за величиною після Саудівської Аравії світовий запас нафти. Його вочевидь вистачило б, аби втамувати шалену спрагу в США та Китаї. Утім іракські свердловини та добувне обладнання перебувають у розпачливому стані і не використовуються. Тобто чітких перспектив для споживачів немає. А відтак ґрунтовної та швидкої зміни тенденцій на ринках навряд чи можна очікувати, - припускає ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН.

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише, що, як правило, нафтові картелі намагаються утримувати ціни на нафту шляхом скорочення пропозиції. На засіданні ж країн-членів ОПЕК у Бейруті мова навпаки йшла про розширення пропозиції, щоб у такий спосіб знизити ціни на нафту, зазначає газета і веде далі:

Парадоксальним чином вони навряд чи досягнуть успіху в ціновому питанні розширенням пропозиції, принаймні довготривалого успіху. Оскільки все одно, чи квоти видобутку ще раз зростуть: на основі високого попиту країни-члени ОПЕК незабаром видобуватимуть цю сировину на межі своїх виробничих потужностей. Разом з тим де-факто вони стануть ще вразливішими, ніж вони і без того вже є. Оскільки чим меншими є резервні потужності, тим чутливіше нафтовий бізнес реагуватиме на виробничі втрати. Страх перед такими спричиненими актами саботажу виробничими втратами й призвів до того, що ціни на нафту цими днями сягнули рекордних позначок. Якраз нещодавні напади в саудівському нафтовому центрі Ель-Хубар зробили очевидною вразливість арабських країн-виробників нафти, - вважає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

До іншої теми. Німецькі газети розмірковують, наскільки реальною є вимога про повний суверенітет Іраку, на якій наголошують Франція та Німеччина у дискусії щодо нової іракської резолюції. Газета ЛАНДЕСЦАЙТУНГ пише:

Суверенітет є абстрактним поняттям. Предметним він стає для іракців, коли йдеться про присутність американських солдатів у країні. Бо доти, доки “окупанти” є невід”ємною частиною вуличних пейзажів, країна ще дуже віддалена від справжнього суверенітету. Призначення перехідного іракського уряду та глави держави, звісно, слід вітати. Однак це лише маленький крок. Своєрідним рубіконом стануть вибори. Та поки до цього дійде, нові можновладці в Іраку балансуватимуть на тонкій жердині. З одного боку, вони мусять забезпечити рівнправну участь шиїтів, сунітів та курдів у процесі виборів справжнього уряду. З іншого боку, до того часу необхідно тримати під контролем антиамериканські виступи та самим залишитися живими, - підкреслює ЛАНДЕСЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета ВЕЛЬТ:

Нарешті з Іраку почали надходити радісні новини. Багдадська перехідна рада призначила уряд, котрий ще до приходу до влади намагається показати своєму народові, що він не є шаховою фігурою американців. Водночас відбуваються переговори щодо ще однієї резолюції ООН. Схоже на те, що європейці теж більше не збираються перешкоджати ані США, ані новому уряду в Іраку. Тепер усе залежить від дати виведення американських солдатів. Терор та насилля не припиняться після передачі суверенітету іракцям. Навпаки, екстремісти, сепаратисти та терористи зроблять усе можливе для того, щоб зруйнувати країну та її новий уряд. Іракське керівництво у цьому плані залишатиметься залежним від американців, - констатує газета ВЕЛЬТ.

Газета ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ розмірковує про те, чи такі поступки США у переговорах щодо нової іракської резолюції всього лише передвиборчі маневри чи щось інше:

У будь-якому випадку амерканці вперше заговорили про часові рамки виводу військ з Іраку. Залишається питання, як тепер мізерні урядові повноваження присмачити іракцям високопарним словом «суверенітет». Терор та насилля не відійдуть у минуле з приходом нового уряду. Швидше слід боятися протилежного, - пише ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук