1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

НАТО і Росія знову сваряться щодо ракетної оборони

8 грудня 2011 р.

Система протиракетної оборони США в Європі викликала нові тертя між Заходом та Росією. Перед зустріччю глав МЗС НАТО у Брюсселі Москва оголосила про передислокацію своїх протиракетних систем на західні кордони.

https://p.dw.com/p/13OVe
Російські ракетні комплекси С-300
Російські ракетні комплекси С-300Фото: AP

У Брюсселі, де проходить дводенна зустріч міністрів закордонних справ НАТО, на четвер заплановане спілкування міністрів країн альянсу з їхнім російським колегою Сергієм Лавровим. Ці переговори будуть затьмарені новою суперечкою у відносинах між Росією та НАТО.

Міноборони Росії 7 грудня заявило про «підготовку заходів військово-технічного характеру» у відповідь на розгортання системи ПРО США в Європі, «які озвучив президент». Йдеться про розміщення російських комплексів протиракетної оборони С-400 у Калінінграді. У листопаді Дмитро Медведєв попередив, що якщо Сполучені Штати проігнорують російські зауваження щодо ракетного щита, Росія розмістить свої ракети в Калінінграді на Балтійському морі та в інших регіонах.

Погроза щодо розміщення ракетних комплексів є зайвою, покритикував генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен ініціативу Росії. Водночас він закликав Кремль до співпраці: «Це було б марнотратством, якби Росія почала інвестувати у заходи проти штучного неіснуючого ворога. Ці гроші куди корисніше було б витратити на поліпшення добробуту російського населення, створення робочих місць та модернізацію російського суспільства».

Країни НАТО хочуть згоди з Росією

Як очікується, вже до наступного саміту НАТО в травні 2012 року в Чикаго перші елементи нової системи будуть змонтовані. «Я сподіваюсь також, що Росія буде готова до співпраці з нами у захисті від ракет, щоб ми "одним махом" подолали і нові загрози, і стару недовіру», - додав генсек альянсу.

Андерс Фог Расмуссен (у центрі) в компанії міністрів оборони НАТО у Брюсселі
Андерс Фог Расмуссен (у центрі) в компанії міністрів оборони НАТО у БрюсселіФото: picture alliance/dpa

Серед країн-партнерів по альянсу теж існують голоси щодо більш поміркованого підходу в просуванні ПРО. Міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервелле наполягає, як і раніше, спочатку досягнути згоди з Росією: «Я бачу не лише шанс на домовленість, а нагальну необхідність домовленості». Водночас Вестервелле визнав, що, «поза сумнівом, існують риторичні загострення» між Північноатлантичним альянсом і Росією.

Його нідерландський колега Урі Розенталь каже про «дуже складну ситуацію». Рік тому в Лісабоні країни НАТО ухвалили рішення про «перезавантаження» у відносинах з Росією. «Новий початок ніколи не працює автоматично. Тут існують всілякі ускладення та відкати, але давайте будемо оптимістами»,- закликає Розенталь.

Одна спільна система чи дві?


НАТО обґрунтовує необхідність створення протиракетної оборони у Європі небезпекою ядерних ударів, наприклад, з боку Ірану. Росія неодноразово пропонувала об'єднати зусилля та створити спільну систему протиракетної оборони. У відповідь альянс пропонує Росії лише співпрацю двох, хоча й з'єднаних, оборонних комплексів. «В наших спільних інтересах захистити населення від справжньої ракетної загрози»,- наголосив у середу Расмуссен. В цьому зв'язку Москва висловлює побоювання, що її власні ракети зможуть перехоплюватись "антиракетами" НАТО. З огляду на це, для збереження стратегічної рівноваги російське керівництво вирішило розмістити ракетні комплекси поблизу своїх західних кордонів, у Калінінградській області.

Реальна ракетна загроза - запуск іранської ракети "Шахаб"
Реальна ракетна загроза - запуск іранської ракети "Шахаб"Фото: picture-alliance / dpa

Система С-400 має широку функціональність та може слугувати для перехоплення як літаків, крилатих ракет, так і проти ракет малої та середньої дальності. Також заплановано розмістити у Калінінградській області, розташованій між країнами НАТО Польщею та Литвою, ракети типу «земля-земля» «Іскандер». У Калінінграді вже почала роботу радарна система, що здатна «проникати» на тисячі кілометрів на Захід.

Захар Бутирський/ dpa, dapd, Інтерфакс
Редактор: Євген Тейзе