Кіпр: після виборів не уникнути банкрутства?
17 лютого 2013 р.
Цифри не пророкують нічого хорошого сонячному острову на краю Європи: 15 відсотків населення – безробітні, чого не спостерігалося в останні 30 років, а розмір державного боргу сягає 85 відсотків ВВП. Ще п'ять років тому він становив 50 відсотків.
Андреас Теофанус – президент Центру європейських студій та міжнародного розвитку в університеті Нікосії – вважає переплетіння кіпрського банківського сектору з грецькою економікою важливою причиною теперішнього важкого становища: "Коли криза розгорілася у Греції, ми теж зазнали втрат. А через списання боргів ми за одну ніч втратили 25 відсотків нашого ВВП". Кіпрські банки володіли грецькими державними облігаціями, тож через списання боргів мусили раптово відмовитися від близько 4,5 мільярдів євро.
Другою причиною тяжкого фінансового стану країни Теофанус вважає високі видатки на соціальні гарантії. "Витрати держави сягають половини ВВП. Це небезпечно", - каже дослідник. На Кіпрі надто багато людей працюють в бюджетній сфері, отримують високі зарплати, а система соціального захисту - надто щедра й тому дорого обходиться. Мислення керманичів держави зациклилося на думках, що після "кіпрського економічного дива" так триватиме й надалі, вважає науковець.
Бум попри вторгнення
Кіпрська економіка зазнала буму у 60-х роках. Вторгнення турецьких військ на острів у 1974 році не завдало великої школи, каже історик Гайнц Рихтер, котрий спостерігає за розвитком країни вже понад 30 років. Тоді далекосяжні наслідки мав поділ серед населення. "Раптово кожен третій грецький кіпріот став біженцем. Це становище можна порівняти з Німеччиною в 1945-му", - пригадує він. Коли науковець у 1979-му вперше прибув на Кіпр, то застав останні наметові містечка. "І в ті часи вони змогли ліквідувати наслідки вторгнення та економічно зрости", - розповідає Рихтер.
Звісно, кіпріоти мали б узятися за проведення необхідних реформ зараз, каже Андреас Теофанус із університету Нікосії. Але замість того, щоб запроваджувати суворий режим заощаджень, як у Греції, він пропонує реформувати бюджетну сферу: "Коли країна потрапляє у грошову кризу і їй пропонують пакет заощаджень, це може призвести до зростання кризи".
Відмивання російських грошей
Зараз саме час стимулювати кон'юнктуру, вважає Теофанус. 80 відсотків кіпрської економіки роблять сервісні послуги. З одного боку - туризм, який, на думку експертів, потребує модернізації. З другого - банківський сектор. Раніше справи велися з арабським світом. Але упродовж останніх 20 років низькі податки ваблять до острова росіян. Те, що тут відмиваються російські гроші, вже давно не є таємницею, каже Гайнц Рихтер і ставить питання, чому ЄС "помітив" це тільки нині.
Критика з Брюсселю пролунала гучно: стабілізувати кіпрські банки означає позбавити їх необхідності відмивати російські гроші. Андреас Теофанус вважає цю дискусію зайвою: мовляв, існують і важливіші проблеми.
Тяжка ноша президента
З усього видно, що в економічному оновленні держави велику роль доведеться зіграти майбутньому президенту. Кіпріоти обирають його вже сьогодні, 17 лютого. За останніми опитуваннями, шанси на перемогу має кандидат від консервативної партії Нікос Анастасіадес. Прогнозують, що його суперником у другому турі буде чинний президент Дімітріс Крістофіас, який позиціонує себе як комуніст. Його погляди, а також непривабливість на міжнародній арені дещо погіршили становище Кіпру в світі, вважають оглядачі.
Натомість із Нікосом Анастасіадесом, якого вважають однозначним фаворитом у президентській боротьбі, все може змінитися: "Анастасіадес – керівник, орієнтований на Західну Європу, котрий буде відкритішим до обговорення економічних проблем", - вважає історик Рихтер.