На Європейському дні мов вперше представлено українську

Помаранчева революція викликала в Німеччині досі небувалий інтерес до України. Мабуть, чи не кожен українець, який з тих чи інших причин перебуває нині в Німеччині, міг би розповісти про приклади такої неочікуваної уваги до України – на роботі, в університеті чи просто серед своїх німецьких друзів. Співголова Союзу українських студентів у Німеччині (СУСН) Олег Коцюба розповідає, що до них, зокрема, постійно надходять запити чи телефонні дзвінки із запитаннями та проханнями розповісти щось про Україну:

"Дуже цікаво стала розвиватися співпраця з німецькими громадськими організаціями. На даний момент ми готуємо більш ґрунтовні, ніж дотепер, презентації України, спільні проекти і конференції. Тобто інтерес до нашої діяльності з”явився, він дуже позитивний. Коли ми представляємося як члени Союзу українських студентів у Німеччині, нас одразу просять дати оцінку нинішнім подіям в нашій країні. Подекуди студенти з інших країн по-доброму заздрять українським студентам, тому що вони змогли стати своєрідним локомотивом політичних змін у своїй країні."

Такий підвищений інтерес до України – це великий шанс ліквідувати ”інформаційну заборгованість” перед Європою, вважає Олег Коцюба. Потрібна тільки ініціативність українців. А її, за словами активіста СУСН, українським студентам у Німеччині ніколи не бракувало. Яскравим прикладом цього є дуже успішна презентація України на Європейському дні мов у Мюнхені, на якому загалом було представлено майже два десятки мов. Організатором цього дійства, яке в листопаді проходило одночасно в багатьох університетах Європи, виступає міжнародна студентська організація AEGEE.

Акція викликала неабиякий інтерес в університетських колах Мюнхена. ”Свято мов”, як його любовно називають самі організатори, за їхнім же висловом, приречене на великий ажіотаж у цьому баварському місті, адже воно славиться своїми чи не найбільш багатонаціональними в Німеччині університетами.

Красімір Панковскі приїхав до Мюнхена з болгарського міста Плевен, аби вивчати політологію. Його хобі – вивчення слов”янських мов. У Мюнхені він знайшов багато друзів серед українців, вступив до Спілки українських студентів, які, власне, й навчили Красіміра розмовляти українською. На мовне свято до Баварії його привело ось що:

”Я сьогодні на Європейському дні мов, аби подивитися, як представлені слов”янські мови. Я розмовляю вже чотирма – болгарською, українською, російською і трохи сербською. У мене тут дуже багато друзів з України. Я вже декілька разів був у цій країні – там дуже, дуже цікаво. Україна дуже гарна”.

В університетах Німеччини Європейський день мов проводився вже вчетверте. Цього року вперше на такому заході була представлена Україна. Союз українських студентів у Німеччині підготував до свята презентацію української мови і культури. Вона викликала жваву зацікавленість як серед студентів зі Східної Європи, так і серед німців. Першим було цікаво порівняти спільне і відмінне у споріднених мовах. Розповідає Маґда, представниця польської студентської організації в Мюнхені:

”Це була непогана нагода представити нашу організацію. Ми завжди охоче беремо участь у такого роду заходах. Сьогодні ми познайомилися з українцями, які теж мають свою студентську організацію. Гадаю, з цього може щось вийти. Для початку це могла би бути українсько-польська студентська зустріч у Мюнхені. Українці дуже привітні, у нас виходить дуже цікаве і веселе спілкування україно-польською мовою. Вони розуміють, коли ми говоримо польською, ми – коли вони українською. Я також хочу навчитися української мови і, звичайно, побувати в Україні”.

Безумовно, молодіжні культурні форуми, які організовуються до Європейського дня мов, є великою нагодою для налагодження нових контактів. Леся Шрамко, голова Союзу українських студентів у Німеччині, розповідає про цікаві зустрічі на цьому заході:

“Ми підійшли до французів і виявили інтерес вивчати їхню мову. Ми розговорилися, розповіли їм про Україну, про Союз українських студентів, і вони також зацікавилися вивченням української. Вони питали нас, які можливості для цього існують у Мюнхені і чи є нагода вдосконалювати набуті знання в Україні. Таким чином вимальовуються мовні проекти. Коли ми, Союз українських студентів, знайдемо зацікавлених у реалізації цього проекту, можна буде над цим попрацювати”.

Одним із завдань форуму була популяризація різних мов і культур. Цікава інформація про країни у вигляді фотогалерей, національних костюмів і страв готувалася студентами, які прагнули гідно представити свою батьківщину. Українцям це, судячи з інтересу відвідувачів до іхньої презентації, вдалося. Своїми враженями з нами поділився Ерон, студент зі Сполучених Штатів:

”Мені видається дуже цікавим український стенд. Тут все дуже привітно розповідають і показують. Я сказав їм, що хочу вивчати українську мову, і вони були просто в захваті. Вони пообіцяли допомогти мені. На початку наступного семестру я, напевно, запишуся на курси української”.

Можна сказати, що Еронові дуже пощастило, адже Мюнхен – одне з тих дуже небагатьох міст Німеччини, де є університетські курси української. Вивчати цю мову Ерона надихає не тільки привітність українців, з якими він познайомився в Мюнхені, але й агітування його американського друга Ніка, мати якого родом з Тернополя. Нік розказав нам, що дуже хоче вивчити мову своїх пращурів і незабаром почне відвідувати курси. Мама, напевно, дуже здивується, коли Нік повернеться з Німеччини і заговорить до неї українською. Перша фраза, яку він вивчив, звучить так:

”Я також українець.”

Учасники Європейського дня мов справді відчували себе членами великої європейської сім”ї, зауважує один з організаторів презентації України, співголова Союзу українських студентів у Німеччині Олег Коцюба:

“Українська культура представила себе дуже автентично. Ми побачили велике зацікавлення до нашої країни, наших звичаїв, до української мови як невідомої мови в Європі. Ми були дуже приємно вражені тим, що коли ми самі підходили ознайомитися з презентаціями, які підготували студенти з інших країн, ставлення було дуже дружнє. На цьому заході панувала дуже тепла атмосфера, і ми як носії української мови і культури відчули себе членами великої європейської сім”ї”.

Цікавий захід представили на мовному форумі студенти соціології і міжкультурної комунікації з університета імені Людвіґа Максиміліана. Вони запропонували усім охочим зіграти в гру ”Банга”. Умови гри такі: учасники діляться на групи по четверо і мовчки грають у карти. Родзинка цієї, на перший погляд, простої забави полягає в тому, що перед її початком кожному з учасників повідомляють різні правила гри. Погодьтеся, нелегко в ході такої “мовчанки” визначитися, за чиїми саме правилами слід грати. Студентка соціології Сюзанна вважає, що ця забава дуже вдало демонструє особливості міжкультурного спілкування:

“Навчальний зміст цієй гри полягає в тому, що гравці порівнюють її з культурним перетином. Вони переживають ситуацію, ідентичну тій, коли людина потрапляє в інше культурне середовище. Вони намагаються грати за своїми звичними правилами, але вже дуже скоро вони усвідомлюють, що ці правила не функціонують. Вони опинилися там, де живуть за іншими правилами.”

Студентка міжкультурної комунікації Міріам вже не раз організовувала ”Бангу” на різних молодіжних заходах. Вона каже, що це ідеальна гра в умовах таких свят, адже її суть дуже проста, вона не потребує багато часу, а грати одночасно може дуже велика кількість бажаючих:

”Сидячи за одним столом, гравці дратуються, що партнери по грі не можуть або не хочуть їх розуміти. Подекуди люди сваряться. Але ж розмовляти не можна. По завершенні гри, коли її суть відкривається, гравці раптом усвідомлюють, яке велике значення можуть мати неписані правила. Коли ж після цього людина зустрічає представника іншої культури і її дратує неадекватна поведінка чужинця, пригадується ця гра, і стає зрозуміло, що чужинець, вочевидь, просто грає за іншими правилами, які варто спробувати зрозуміти”.

Студент історії Грегор на цьогорічному дні мов у Мюнхені був одним з тих, хто вперше зіграв у ”Бангу”. Гра викликала у нього бажання записатися на денний семінар з міжкультурної комунікації, який пообіцяли провести для всіх охочих студенти цього фаху. Підсумовуючи свої враження від Європейського дня мов, Грегор розповів:

“Тут відбувається дуже виразне міжкультурне спілкування, адже представлено стільки країн. Є можливість прямо тут вивчити перші декілька слів будь-якої мови, отримати перше країнознавче враження. Отже, є все необхідне для тих, хто хоче долучитися до інших культур. Треба тільки бути відкритим, не боятися звертатися до студентів з інших країн, і тоді неодмінно буде багато чудових знайомств.”