Чим запам'яталося мінінформполітики за час роботи Стеця

Після гучної заяви про свою відставку міністр інформаційної політики Юрій Стець днями разом із колегами вирішив прозвітувати про підсумки роботи міністерства за останні півроку. Одним із найголовніших результатів стала публікація переліку сайтів, які, на думку мінінформполітики, порушують українське законодавство. Це вже викликало у низки експертів побоювання у обережній спробі запровадження державної цензури в інтернеті.

Даремні побоювання

Утім, ініціатива відомства не призвела до автоматичного блокування сторінок - згідно з повідомленням на сайті міністерства, інформацію поки лише передали до Служби безпеки України (СБУ). Це - іще один доказ того, що побоювання того, що міністерство стане інструментом державної цензури в Україні, так і не виправдалися, зазначає виконавча директорка Інститут масової інформації Оксана Романюк. Перелік сайтів, запропонований міністерством, за її словами, не має юридичних наслідків і є, у більшій мірі, закликом до дій, у той час як законне право блокувати онлайн-ресурси на території України належить виключно суду.

З огляду на це, набагато більше занепокоєння викликає блокування російських соціальних мереж, що відбулося без відповідного судового рішення, та заяви керівництва СБУ, що бажає запровадити кримінальну відповідальність за російську пропаганду в українських ЗМІ, каже Романюк. Водночас позиція мінінформполітики визначалася, на думку експертки, у більшості ситуацій пріоритетом захисту свободи слова.

Робота вхолосту?

Утім, дискусії щодо доцільності створення міністерства продовжуються досі, після двох із половиною років його роботи. Програмний директор громадської організації "Детектор медіа" Роман Шутов належить до прихильників заснування такого відомства у час, коли інформація перетворюється на один із найважливіших ресурсів. Утім, реалізація такого задуму в Україні викликає у нього низку запитань. Шутов пояснює: замість того, аби налагодити увесь державний менеджмент у сфері інформації, міністерство інформаційної політики було із самого початку створене із вкрай абстрактно прописаними функціями, а його робота із іншими відомствами, серед яких експерт згадує Раду національної безпеки і оборони, профільний комітет Верховної Ради, міністерство закордонних справ, так і не була синхронізована.

Саме боротьба з іншими державними структурами за повноваження і призвела до того, що міністерство дуже багато працювало вхолосту і тепер не може похвалитися гучними успіхами, каже Шутов. Відповідальність за такий стан справ, на його думку, частково несе і сам міністр. "Він із самого початку був включений у процес створення міністерства і мав би бути зацікавленим у перегляді системи державного управління інформації", - пояснює експерт, за словами якого, з боку Стеця жодних публічних ознак спроби зробити це за два з половиною роки не було помітно.

Помірні успіхи

Але помірних успіхів у низці питань міністерству на чолі зі Стецем досягти все ж вдалося, каже Шутов. Він згадує зусилля відомства із відновлення мовлення на непідконтрольні Києву території України, актуалізацію проблематики кримських татар в українському та закордонному інформаційному просторі і роботу над розбудовою іномовлення. Романюк додає, що досить успішним свого часу був проект embedded journalism, що передбачав акредитацію при військових підрозділах низки українських та іноземних журналістів, що висвітлювали перебіг бойових дій на Сході України. Та, підсумовуючи ці досягнення, Шутов додає: "Чи варто було створювати окреме міністерство для реалізації цих небагатьох задач, є великим питанням".

Утім, попри бажання Юрія Стеця піти у відставку, яке він пояснює проблемами із здоров’ям, майбутнє міністерства ніхто під сумнів не ставить. Сам міністр вже пропонує наступницю на своє місце. За його словами, найбільше для цього пасує його чинна перша заступниця Еміне Джапарова.

Примарна відставка

Та ймовірність того, що відставка Стеця реально відбудеться, залишається сумнівною, переконана Оксана Романюк. За її словами, чинний міністр і насправді має проблеми зі здоров’ям і потребує перерви, аби пройти курс лікування та відновити сили. Утім, Верховна Рада цю відставку найіморівніше просто не затвердить. "Чинний міністр має довіру, і його просто не знають ким замінити", - каже експертка. Тому вона прогнозує, що вже восени Стець може повернутися до виконання своїх обов’язків, в той час як "підвішена" заява про відставку дозволить йому зняти із себе відповідальність за роботу міністерства, на певний час повністю сконцентрувавшись на власному здоров’ї, резюмує Романюк.

Джерела DW у міністерстві підтвердили той факт, що їхній керівник дійсно має проблеми зі здоров’ям, але відмовились коментувати перспективу повернення Стеця до роботи вже у найближчому майбутньому. Та поки що можновладці не поспішають відпускати Стеця у вільне плавання. Як у понеділок заявив спікер українського парламенту Андрій Парубій, заява Стеця про звільнення з посади досі знаходиться на розгляді профільного комітету. А вже у середу голова фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов запевнив, що його політична сила не проголосує за відставку, допоки не зустрінеться із Стецем, аби той особисто пояснив причини свого рішення.

У відсутності бажання влади змніювати статус-кво впевнений і Шутов. За його словами, в разі спроби призначити кандидатуру із політичною вагою, як це було у випадку самого Стеця, це призведе до суперечок щодо парламентської сили, яку представлятиме новий міністр. Втім, політичного торгу ніхто не хоче, запевняє експерт. Натомість, якщо відставка все ж стане реальністю і міністром стане хтось із чинних заступників Стеця, Шутов прогнозує ще більшу маргіналізацію відомства. "Ця людина найімовірніше буде добре працювати, але не матиме жодних ресурсів, аби отримати повноваження, необхідні для ефективної роботи", - каже експерт.