Несимпатичний лідер

Очільник британської партії лейбористів відмовляється назвати дату, коли піде у відставку. Він сказав лише, що це - остання партійна щорічна конференція за його участі. Тож, голова президії на цьогорічному заході Хейзел Блеаз вже почала із Тоні Блером прощатися:

“Він був видатним лідером для нашої країни і натхненням для нашої партії. І ми – вдячні йому”.

Бурхливі оплески приховують жорстке протистояння та боротьбу різних угруповань всередині партії. Лише три тижні тому вісім молодих політиків-однопартійців, що мали поважні посади, звільнилися на знак протесту, а 17 парламентарів - лейбористів публічно закликали Тоні Блера піти у відставку вже нині. Блер – колись найбільш популярний прем’єр за всіх часів та урядів –втратив підтримку виборців. Про це говорять опитуваннях громадської думки. Значного удару по рейтингах популярності британського прем’єра завдали скандали, пов’язані із фінансуванням передвиборчої кампанії, а також участь Великобританії у військових операціях у Афганістані та Іраку. Щоразу як по телебаченню розповідають про чергові втрати британської армії, популярність Блера зменшується.

Втім, він і без того вже повідомив, що скоро збирається у відставку. Під час останніх виборів він оголосив, що це – його остання кампанія. Про те, чи стане його наступником нинішній міністр фінансів Гордон Браун – у кулуарах точаться жваві дискусії. Сам Браун на публіці від цих дебатів дистанціюється.

“ Тоні – все ще лідер лейбористів. На цій стадії немає ніяких роздумів щодо лідерства. Немає жодної дати, хоча він сказав, що він назве дату. Але я не хочу брати участь у цих безпредметних дискусіях.”.

Фактично Браун опинився на першому місці у списку лідерів, які були би здатними очолити британський уряд, ще 9 років тому, коли лейбористи виграли вибори. Тоді і товариші по партії і можновладці визнали – що він –найвірогідніша кандидатура.

“Я не думаю, що хтось може перемогти Гордона. Оскільки я думаю, що це людина, яка може впоратися з цією роботою найкраще”.

“Я завжди відчувала, що Гордон буде блискучим прем’єр-міністром.”

Втім, хоча і здається, що Браун здатний виграти вибори лідера всередині партії, та стати прем’єр-міністром, цей процес може бути не таким вже й легким. Існує вірогідність виникнення конкурентів. Оскільки певна частина одно партійців сумнівається чи достатньо переконливо виглядатиме Гордон Браун в очах виборців, коли доведеться брати участь у наступних загальних виборах.

У деяких лондонських кварталах про нього говорять, як про найуспішнішого міністра фінансів за всю історію країни. Але водночас – більшість британців його недолюблюють. І саме в цьому проблема – говорить політолог проблема Ендрю Хілтон:

“Браун- це такий собі анті-Блер. Блер- сонячний, Баун- темний, негативний. Для багатьох – він недостатньо теплий, щоб сприйняти його як прем’єр-міністра.”

Гордон Браун став активістом партії лейбористів ще підлітком, вчився на історичному факультеті Единбурзького університету, потім працював на телебаченні. А 1983 року став депутатом парламенту одночасно з Тоні Блером. Втім, на відміну від останнього, Гордон Браун – однозначно не той, кого називають людиною мас. Його любов до професійної лексики та складних заплутаних формулювань, неодмінно коштуватиме голосів виборців.

“Зростання пост-неокласичної теорії росту і симбіотичні відносини, які люди сьогодні розуміють. Між зростанням та інвестиціями – у інфраструктурі”

Майже неможливо собі уявити, щоб щось таке на публіці вимовив Тоні Блер. Втім, кому потрібна вправна риторика, коли в економіці – бум, кількість безробітних невелика, а рівень життя постійно зростає. Можна очікувати, що в такій ситуації виборці вибачать Гордона Брауна за те що він – зануда.

Втім, аналітики у цьому сумніваються. Зокрема, політолог Ендрю Хітон вважає, що Брауну не вдасться виїхати лише на екнономічній темі. Адже він не є головним архітектором британського добробуту та економічного відродження.

“Коли уряд лейбористів став до влади, успадкував економіку, стан якої швидко покращувався. Це був результат реформ Тетчер. А лейбористи отримали з цього зиск.”

На думку Ендрю Хілтона саме те, що Тетчер приборкала профспілки та дозволила приватизувати державні підприємства, змінило негативні тенденції британської економіки. Але мешканцям країни туманного Альбіону вже так давно йдеться добре, що вони сприймають це як належне. Тепер їм хотілося б – харизматичного і симпатичного лідера. Нині навіть Тоні Блер, рейтинг якого останнім часом значно впав, випереджає Гордона Брауна у опитуваннях громадської думки.

Тетяна Карпенко