Не Євробачення, а Слов’янський базар?

Сенсацій не сталося. Трійка переможців – Сербія, Україна і Росія – вважалися фаворитами цьогорічного Євробачення, фінал якого пройшов у суботу в столиці Фінляндії. Домінування Східної Європи теж почалося не цього року, а лише продовжило тенденцію попередніх конкурсів.

Голосування по-братерськи

І все ж таки Хельсінкі встановив рекорд: 15 із 24 учасників були східними європейцями. Перші 16 сходинок за результатами голосування телеглядачів теж посіли східняки, пустивши в свою компанію лише турків і греків. Виконавці з країн Західної Європи, які задавали тон на Євробаченні в попередні десятиліття, опинилися на останніх позиціях. Перше місце з кінця в Ірландії – рекордного переможця пісенного гран-прі.

Ображені західні європейці тепер кажуть, що на сході континенту голосують не чесно: підтримують сусідів та колишніх союзників по соцтабору. Особливо балканські країні, що утворилися після розпаду Югославії й недавно воювали між собою, проголосували за сербську співачку Марію Шерифович, чия балада „Молитва” стала першою.

Заслужена перемога слов’ян

Чи справді східні європейці гру свою гру, голосуючи один за одного? Керівник німецької делегації на Євробаченні Манфред Вітт не погоджується. На його думку, Схід переміг справедливо:

„Росія, Болгарія, Угорщина представили супер-хіти. Тому вони опинилися там, де вони й мають бути – у верхній частині списку. Натомість Великобританія, Іспанія – при всій повазі, їхні пісні поза конкуренцією”.

З німцем погоджується й ірландець Айвор Литтл, видавець присвяченого Євробаченню журналу „Eurosong“:

„У країн колишнього „східного блоку” найкращі автори пісень, найкращі аранжувальники і найкращі виконавці. Це їхня заслуга, бо вони, так би мовити, „голодні”, вони прагнуть успіху”.

Нові правила з 2009 року?

І все ж таки деякі західні країни розчаровані настільки, що погрожують припинити участь у Євробаченні. Італія вже давно перестала надсилати на конкурс своїх учасників і цим шляхом можуть піти Австрія, Нідерланди, Великобританія та Ірландія.

Німеччина теж не приховує розчарування 19 місцем свого співака Роже Цицеро, якому прогнозували значно кращий результат. Найтиражніша газета країни „Більд” на першій сторінці запитує: „Навіщо нам це треба?”

Манфред Вітт закликає не поспішати з висновками:

„Звичайно, першою реакцією було обурення. Це можна зрозуміти. Але якою буде позиція через тиждень, я не знаю. Думаю, що варто заспокоїтися, вгамувати емоції, а потім вирішувати, як жити далі”.

Вітт бачить іншу проблему. Західна Європа домінує на музичному ринку континенту, але надсилає на конкурс аутсайдерів. Це може призвести до того, що фірми звукозапису втратять інтерес до пісенного конкурсу:

„Якщо цей ринок остаточно обвалиться, це буде проблема. І її треба буде вирішувати. Тоді Захід взагалі не буде представлений на конкурсі, бо музична промисловість не матиме бажання відправляти на нього пристойних виконавців, не бажаючи шкодити їхньому іміджу”.

Що робити? Оглядачі прогнозують широку дискусію про майбутнє Євробачення. Дехто каже, що наступний конкурс в Белграді пройде ще за старими правилами, а починаючи з 2009 року можливі нововведення. Організатори Євробачення розглядають можливість проведення не одного, а двох півфіналів. Крім того не ясно, чи голосуватимуть у майбутньому всі країни, як це було досі, чи тільки ті, чиї кандидати пройшли відбір.