1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий генсек ООН муситиме зважати на США

14 грудня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALrN

Теми нинішнього огляду преси – зміна керівництва в Організації об’єднаних націй, а також політична суперечка навколо можливого перевищення повноважень з боку президента ФРН Горста Келера. Розмірковуючи над подальшим розвитком ООН по завершенні десятилітньої епохи Кофі Аннана, французька газета Figaro пише:

„Навіть якщо йому не вдалося завершити амбітну реформу, про яку він мріяв, Кофі Аннан все одно має чималі заслуги. Причому всі досягнення йому далися у дуже нелегкі часи. У нью-йоркському центральному офісі ООН перегортається сторінка історії. Це відбувається під дедалі більшим впливом політиків у Вашингтоні. Водночас і в Білому домі змінюються погляди на події в світі. Найбільшим випробуванням нової доби в Організації об’єднаних націй буде утримання легітимності ООН у вирішенні міжнародних проблем. Іран буде першим тестом”, - вважає французька газета Figaro.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung продовжує тему непростих відносин ООН і Сполучених Штатів:

„Кофі Аннан якраз перебуває у прощальному турне, адже він не просто залишає посаду Генерального секретаря ООН - він остаточно йде з організації після двадцяти п’яти років роботи. Серед промов Аннана на різних прийомах і конференціях навряд чи була хоч одна, в якій він не критикував би Сполучені Штати. Насамперед генсек „проходиться” по війні в Іраку: вона буцімто була нелегальною і взагалі великою політичною помилкою. Але Аннан не забуває також віддати Білому дому належне. США, за його словами, у ХХ столітті зробили величезний внесок до розбудови системи міжнародного права. Водночас генеральний секретар ООН застерігає, що Сполучені Штати зможуть зберегти провідну роль у становленні правопорядку у різних регіонах світу лише в тому разі, якщо Америка не відступатиме від власних принципів і цивілізованих методів. Навіть у боротьбі із тероризмом. Як би не сприймали міжнародні партнери окремі кроки Білого дому, у дипломатів немає ілюзій: жодна міжнародна організація не зможе чогось домогтися, якщо Америка не братиме в цьому участь”, - констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

До іншої теми. Німецькі газети коментують владну суперечку, яка виникла у найвищому керівництві країни. Провідні політики від урядової коаліції звинувачують президента Горста Келера у перевищенні повноважень після того, як глава держави відмовився підписати один із законів. Видання Neue Presse з Ганновера пише:

„Схоже, у Берліні зріє велика політична сварка. Федеральний президент не підписує Закон про захист прав споживачів нібито через те, що він неякісно підготовлений. У свою чергу представники коаліції закидають главі держави хворобливе бажання вдосконалити свій політичний імідж, користуючись невластивими для президента важелями. Політикам у Берліні, схоже, стало замало одвічної суперечки за повноваження із представниками федеральних земель. Тепер вони ще й провокують президента в такій манері, ніби він якийсь черговий „петрушка” із Бундестагу. Хто протистоїть кому і навіщо – громадяни вже давно перестали розуміти такі речі. Їх це більше не цікавить. То й добре”, - вважає Neue Presse.

Боннська газета General-Anzeiger зауважує:

„Якщо глава держави після ретельної перевірки дійшов висновку, що поданий йому на підпис закон у своєму змісті або у процедурі свого прийняття явно не відповідає Основному закону, він просто мусить відмовитися ставити свій автограф. Келеру закидають, що непідписаний ним закон не був настільки очевидно неконституційним. Як би там не було, критикам варто заспокоїтися і змінити тон. В разі потреби, у них є можливість самим зробити подання до Конституційного суду, аби дії президента дістали оцінку. Але останній контроль на предмет конституційності перед тим, як закон набере чинності, все ж таки потрібен. Тому є ціла низка підтверджень: буває, що урядовці самі в останній момент тиснуть на гальма і відкликають уже ухвалений закон ще до подання на підпис президента. Це буває у таких випадках, коли вони бояться, що глава держави може відхилити недопрацьований документ. Отже, право президента на вето має свій сенс: це спонукає парламентарів і урядовців ґрунтовніше готувати законодавчі акти”, - аналізує General-Anzeiger.

І на завершення – коментар газети Neue Osnabrücker Zeitung:

„Критика на адресу президента є абсолютно перебільшеною. Не Горст Келер, а лідери коаліційних партій відповідальні за провал законопроекту. Адже в їхніх міністерствах і фракціях недбало поставилися до підготовки документу. На щастя, глава держави в останню хвилину натиснув на гальма. За це політики мають йому подякувати, а не скиглити про перевищення повноважень. Коаліції варто відповідальніше готувати тексти законів”, - підсумовує Neue Osnabrücker Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе