Новий німецький уряд - нова політика щодо Східної Європи?

Теми сьогоднішнього огляду преси – нова східноєвропейська політика Берліна, поїздка держескретаря США Кондолізи Райс країнами Європи, що затьмарена повідомленнями про таємні в”язниці ЦРУ, та президентські вибори в Казахстані. Стосовно візиту канцлера Німеччини Анґели Меркель до Польщі, німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Гідним уваги є те, що під час перебування у Варшаві канцлер Німеччини домовилася провести консультації стосовно такої дразливої теми, як будівництво газопроводу по дну Балтійського моря, а днем пізніше в Москві її міністр закордонних справ продемонстрував лише обмежене задоволення останніми „виборами” в Чечні. За часів Ґергарда Шредера федеральний уряд втратив відчуття необхідності таких жестів та натяків. (...) Але справжнє випробування ще попереду. У Польщі, як і в прибалтійських країнах, не готові довго задовольнятися лише красивими словами. Там хочуть мати конкретне залучення до німецько-російських проектів. А в Росії цього тижня має відбутися друге читання суперечливого закону про контроль над неурядовими організаціями. Такий закон може серйозно зашкодити діяльності також німецьких фондів, - пише газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Інша німецька газета Tageszeitung продовжує тему:

Німецькому уряду доведеться звикати до антинімецьких інтонацій у Польщі. Але вони не повинні заважати прагматичній кооперації. Це стосується й будівництва нового газопроводу, що має поєднати Німеччину та Росію. Польські упередження породжені 250-річними прусько-російським та німецько-російським союзами. Але нині йдеться, власне, про питання енергозабезпечення. Як і у внутрішній політиці Анґела Меркель продемонструвала тут, що дуже обережно ставиться до політичних символів, - читаємо в газеті Tageszeitung.

Газета Die Welt, аналізуючи візит нового канцлера Німеччини до Варшави та нового німецького міністра закордонних справ до Москви, запитує:

Як розвиватиметься все далі? Чи можуть політика та німецька еліта через шістнадцять років після падіння берлінської стіни змінити свої уявлення про країни Східної та Центральної Європи й відмовитися від занадто великого зосередження на санкт-петербурзькій та московській елітах? Чи зрозуміють вони, що демократизація та стабілізація безпосередніх сусідів ЄС, і передусім України, - також у їхніх власних інтересах? Берлін та Варшава могли б зробити великий внесок у розвиток нової політики ЄС стосовно Східної Європи, - переконана німецька газета Die Welt.

До іншої теми. Згідно з інформацією американської преси, держсекретар США Кондоліза Райс має намір під час свого візиту країнами Європи в наступальній формі відповісти на вимоги пояснити повідомлення про таємні в”язниці ЦРУ. Подейкують, що вона може назвати окремі європейські уряди, які начебто знали про проведення такої операції. Газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung у зв”язку з цим зазначає:

Надходить дедалі більше інформації про те, що європейські уряди дещо знали про порушення прав людини, але не хотіли займатися цим питанням. Президент США Буш цілком свідомо ігнорує норми міжнародного права. Цілком імовірно, що чимало європейських країн стали тут поступливими спільниками, в тому числі Берлін, - вважає газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung.

Газета Wilhelmshavener Zeitung висуває таку вимогу:

Треба якомога швидше з”ясувати, наскільки добре був поінформований німецкий уряд. Занадто великим є тягар підозри щодо маскування, введення в оману та приховування. Хочеться сподіватися, що принаймні Рада Європи, проводячи розслідування в цьому питанні, отримає вичерпну відповідь з Берліна, - зазначає газета Wilhelmshavener Zeitung.

І на заверешення – цитата з газети Luxemburger Wort. Видання порушує тему президентських виборів у Казахстані:

Затвердження президента Нурсултана Назарбаєва на посаді президента Казахстану ні для кого не стало несподіванкою. Починаючи від здобуття своєї незалежності 1991-го року, країна не знає іншого державного лідера. Навіть якщо опозиція на чолі з Шармаханом Туякбаєм і скаржиться, що мала замало доступу до контрольованих засобів масової інформації, „помаранчева революція” Казахстану не загрожує. В Україні та Грузії вийти людей на вулиці примусили бідність та відсутність перспективи. Виборчі маніпуляції додали решту. Перед казахськими лідерами в Астані постали інші виклики: нафта та успішна економічна політика сприяли розвитку країни. Під час свого останнього терміну перебування на президентській посаді Назарбаєв повинен тепер спробувати забезпечити в країні правові гарантії, - радить газета Luxemburger Wort.